ІНДЕКС ТЕРМІНІВ

Американська асоціація кіна — 252

Американська кіноакаде-мія — 252

Американська нічь — 211

Американський план — 53

Американський монтаж -211

Амплуа — 7

Анаморфот — 279

Анастигмат — 279

Английська комедія — 53

Андеграунд — 54

Аніматроніка — 211

Анімаскоп — 211

Анімаційне кіно — 7

Анімація — 7

Аніме — 9

Антигерой — 9

Антитрестове законадав-ство — 252

Антиутопія — 135

Антифільм — 54

Арбайтер фільм — 54

Арт-кіно — 9

Арт-хаус — 9

Астигматизм — 280

Афокальна система — 280

Афроамериканське кіно — 9

Багровий фільм — 136

Баддісінема — 136

Багаторазове експонуван­ня — 212

«Беніні» — 55

Біографічний фільм — 136

Біоскоп — 280

Блокбастер — 11

Блок-букінг — 254

Блукаюча маска — 212

Блексплуататорський фільм — 136

Бленк фильм — 136

Бобіна-280

Бойовик — 136-138

Бокс-офіс — 255

Боллівуд — 12

Бомба — 256

Букер — 256

Бурекас фільм — 55

Бутафорія — 212

Вамп — 56

Велика ілюзія — 13

Великий німий — 57

Вервулф — 139

Вестерн — 139-142

Вестернмен — 213

Вільне кіно — 57

Віртуальна реальність у кі­но — 213

Видовий фільм — 13

Виконавчий продюсер — 213

Виробничий фільм — 142

Внутрішньокадровий мон­таж-213

Воєнний фильм — 142-144

Віковий обмежувальний

рейтинг — 257

Вторинні ринки — 257 Вуличний фільм — 59 Вуція — 145 Витиснення — 281

Гангстерський фільм — 146-148

Гей кіно — 148

Геронтологічний фільм —149

Гібридний фільм — 149

Гіньйоль — 59

Голлівуд — 14-15

Гірський фільм — 59

Готичний фільм — 149

«Група Дзіґи Вєртова» — 59

Група тридцати — 60

Гег — 214

Гегмен — 214

Гемблінг пікче — 146

Гендайгеки — 149

Дадаїзм — 61

Дане фільм — 150

Девелопмент — 215

Дедраматизація — 61

Десята муза — 16

Детективний фільм — 150-152

Джазові комедії — 152

Діапозитив — 282

Діапроектор — 282

Діафильм — 282

Діафрагменне число об’єк­тиву — 282

Діверсифікація кіноінду-

стрії — 215

Дикторський текст — 215

Динамічна композиція -215

Діна-фильм — 152

Директор фільму — 216

Дистопія — 153

Дисторсія — 282

Дистриб’ютор — 258

Догма — 61-63

Докудрама — 153

Документальне кіно — 16

Долбі-систем — 282

Дорожнє кіно — 153

Драйвін — 258

Другий киноренесанс — 64

Дублер — 216

Дубль — 216

Дубляж — 216

Екран — 283 Екранні форми — 218 Експлуататорський фільм -154

Експресіонізм — 65

Екстремальне кіно — 154

Ексцентризм — 65

Ексцентрична комедія — 154

Екшн — 155

«Еммі» — 259

Епік — 155

Еротика — 155

Ефект запаморочення — 218

«Ефект Кулешова» — 66

Ефект присутності — 219

294

295

Європейське кінематогра­фічне співтовариство — 217

Жанр — 67

Жіночий фільм — 156 Жовтий фільм — 67 Залізний сценрій — 219

Запекла кров — 158 Затемнення кадру — 219 Звукооператор — 220 Золотя серія — 69 Золотий перетин — 70-71 «Золотий вік» Голлівуду -«Золотий глобус» — 259 Зомбі-фільм — 158-159

Ігровий фільм — 18 Ісус-революція — 72 Іконографія — 221 Імакс — 283 Індичка — 260 Інді — 221

Інтелектуальне кіно — 72-73 Інтерактивне кіно — 18 Інтертитри — 221 Істерн — 160 Історична драма — 160 Історичний фільм — 160 Іксчендж — 260

іч-

Кадрик кінематограф ний-284 Камео — 19 Камера стіло — 74 Камершпіле — 74-75 Калігаризм — 74

Камерний фільм — 160 Картуші — 19 Каскадер — 222 Кастинг — 222 Кацугекі — 75 Каюджа-ейра — 161 Кенгуру-вестерн — 75-76 Кепер фільм — 76 Кіберпанк — 161 Кіднепінг — 161-162 Кінематограф — 284 Кінетоскоп — 284 Кіно — 19

Кіно «контестації» — 76-77 Кіно виживання — 162 Кінодекламція — 79 Кіно категорії «А» — 19 Кіно категорії «Б» — 20 Кіно категорії «З» — 22 Кінознавство — 78 Кінодраматургія — 222 Кіножанр — 79 Кіноімпресіонізм — Кінокамера — 284 Кінокі — 79 Кіноклуб — 261 Кіномоголи — 222 Кінопаремії — 79 Кінопересувка — 284 Кіноплівка — 285 Кінопроекційний апарат -285

Кінопропаганда — 77 Кіноринок — 261

Кіноскрипт — 81 Кінознімальний апарат

285

Кінотрюк — 222

Кінофестиваль — 261

Кінофікація — 261

Кінофільм — 24

Кінохроніка — 24

Кістоунські комедії — 81

Кітч, кіч — 24

Класифікація фільмів — 262

Кліренс — 262

Кодекс Хейса — 263-264

Колоризація — 222

Колористичне рішенне філь­му — 223

Комбінована кінозйомка -223

Комедія — 163

Комедія абсурду — 82

Комедія звичаїв — 164

Комедія станів — 164

Комікси у кіно — 25

Комічний — 82

Композиція кадру — 223

Композиція фільму — 224

Комп’ютерні ефекти у кіно — 224-225

Континентальні фільми — 82-83

Контратипування фільму -225

Контпропагандистські філь­ми — 83

Копродукція — 225

Костюмна драма — 164-165

Кримінальний фільм — 165-166

Крисла та клюква — 25

Культовий фільм — 25

Культурфільм — 83 Кунг-фу фільм — 166 Купюра — 225

Лав сторі — 167 Лесбійські фільми — 167 Лінза-286 Ліцензія — 265

Макгафін — 84-85

Макрозйомка — 226

Малобюджетне кіно — 226

Малтіплекс — 265

Маркетинг — 265

Масовка — 226

Маргінальне кіно — 85

Мартіал артс — 168

Меджерс — 226

МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ЦІЯ КІНОАРХІВІВ — 265

МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ЦІЯ КІНОКЛУБІВ — 266

Міжнародна федерація кі-нопреси — 266

Мелодрама — 168-169

Мерчандайзинг — 266

Механичні ефекти у кіно — 226-228

Мізанкадр — 228

Мізансцена — 228

Міккі маусінг — 228

Мікрозйомка — 228

Містерія — 169

Мовне кіно — 27

Молодіжний бунт — 169

Молоде німецьке кіно — 85

Монтаж — 228

296

297

Монтаж атракціонів — 85 Монтажер — 229 Монтажний лист — 229 Морфінг — 229 Мувібрати — 27 Мультиплекс — 266 Мультиплікаційне кіно — 27 Мультверстат — 286 Мутоскоп — 286 Мильна опера — 170 Мзйнстрім — 266 Мюзікл — 171

Навіжена комедія — 87

Надширококутний об’єк­тив — 287

Надприродня (моторошна) фантастика — 173-174

Наплив — 230

«Народний стиль» — 87

Натурна зйомка — 230

Натурщик — 87

Науково-фантастичний фільм — 174-175

Негатив — 287

Ніжний реалізм — 88

Незалежне кіно — 230

Незалежні — 230

Німе кіно — 28

Нео-Голлівуд — 89

Неореалізм — 89

Нікельодеон — 267

Нінзя фільм — 176

Нова речевість — 90

«Нова хвиля» — 91-92

Нова хвиля«Офуна» — 93

Новелізація — 267

Нове австралійське кіно -93

Нове американське кіно -93

Нове гонконгське кіно — 93 Нове індійське кіно — 94 Нове італійське кіно — 94 Нове китайське кіно — 95 Нове німецьке кіно — 95 Нове шведське кіно — 96 Новий Голлівуд — 97-98 Новий реалізм — 99 Ностальгійний фільм — 176 Нумератор-хлопавка — 230 Нью-йоркська «нова хви­ля» — 99

Нью-йоркська школа — 99

Образотворче рішення філь­му — 231

Обтюратор — 288

Об’єктив із змінною фокусною відстанню — 288

Окер — 177

Оптичні й візуальні ефек­ти — 231-233

«Оскар» — 268

Опціон — 233

Павильйонна зйомка — 234 Пакет — 234 «Пальмова гілка» — 269 Памфлет — 178 Панорамування — 234 Панорамне кіно — 29 Паралельне кіно — 100

Паралельний монтаж — 234 Паризький жанр — 100 Пародія — 178-179 Парфумований фільм — 269 Пенні аркади — 269 Пеплум-179-181 Партач — 273

Період малокартиння — 234 Перспектива — 234 Перспективних поєднань

метод — 235

Шнку-ейга — 181

План кінематографічний

-289

Підготовчий період — 235 Піджанр, субжанр — 100 «Підпільне кіно» — 100-101 Підліткове кіно — 181 Підсвідомий фільм — 102 Подвійна експозиція — 235 Позитив — 289 Покадрова зйомка — 235 Полар — 182-183 Поліжанровість — 183 Політичний фільм — 183-184 Поліцейський фільм — 184 Поліекран — 29 Повнометражний фільм

-29

Популізм — 102 Порнографічний фільм —

184

Постановочні ефекти — 236 Постановочний фільм — 29 Постер — 269 Постмодернізм — 102-104 Постпродакшн — 236

Поцілунок у діафрагму -104

Поетичний реалізм — 104

Поетичне кіно — 104

Празька весна — 105-106

Праксиноскоп —

Прем’єра — 269

Прес кит — 269

Прийнятне насильство -270

Пріквел — 29

Пригодницький фільм -184-186

Проба на роль — 236

Продюсер — 236-238

Проекційних поєднань ме­тод — 238

Прокатник — 270

Промоушн — 270

Пряме кіно — 106-107

Психодрама — 186

Психотронік — 187

Робоча назва — 239

Ракурс — 239

РапІд — 239

Розкадрування — 239

Розсерджені — 108

Розширене кіно — 239

«Реальне кіно» — 108

Режисер — 239

Режисерський сценарій -240

Рейтинг — 271

Реквізит — 240

Рекламна кампанія фільму -271

299

Реконструкція фільмів —

272

Реліз — 272

Реставрація фільмів — 272 Ретроспекція — 240 Ретрофільм — 187-188 Рімейк, ремейк — 31 Різдвяне кіно — 188 Рирпроекції метод — 240 Рожева серія — 109 Рожевий неореалізм — 110 Романтичний фільм — 189 Російська «золота серія»

— ПО

Салонна драма — 111-112 Самурайський фільм — 112 Саспенс — 32 Саунд трек — 241 Саутерн — 190 Сафарі фільм — 190 Сексбомба — 32 Сексплуататорські філь­ми — 190

Сімейна сага — 190 Сержантський фільм — 191 Серіал — 33 Серії — 33 Сьомін-гекі — Сі-ді-ай — 35 Сіквел — 35 Сінема-веріте — 113 Сінема-ново -113 Сінематека — 274 Сінематограф — 290 Сінематологія — 113-114 Сінеплекс — 274

Сінерама — 36

Синопсис — 241

Синхронізація — 290

Система «зірок» — 114

Сітком -192

Слайд — 290

Слепстік — 115

Стрибковий механізм — 290

Скрипт-ґьорл — 241

Сльозоточивий фільм — 192

Співпродюсер — 241

Соціалістичний реалізм -115

Соціологія кіна — 115-116

Спагеті-вестерн — 116-117

Спальний вагон — 36

Спецефекти у кіно — 241-242

Спойлер — 274

Спортивне кіно — 192

Старлетка — 36

Стедікам — 290

Стереоскопічна кінозйом­ка — 290

Стереоскопічне кіно — 36

Стереофільм — 36

Сток-шот — 242

Стоп-кадр — 242

Стробоскоп — 290

Субретка — 37

Субсахарське кіно — 37,38

Субтитри — 243

Суб’єктивна камера — 243

Судовий фільм — 193

Супервайзер — 243

Сценарій — 244

Сценарист — 244

Сюжет — 118

Сюрреалізм — 118-119

Таємниця старого будин­ку — 120

Теглайн — 275

Текст кінематографічний -120

Телевізійний фільм — 39

Телекінопроектор — 291

Техніколор — 245

Тізер — 275

Типаж-120-121

Титри — 245

Тонателье — 246

Травесті — 39

Тревелінг — 246

Трейлер — 275

Трилер — 194-195

Треш — 196

Тюремний фільм — 196

Утікаюче виробництво -247

Утопія — 197 Утрачений фільм — 276

Фабрика мрій — 40 Фабула — 122 Фандрайзинг — 248 Фантасмагорія — 198 Фантастика у кіно — 198-199 Феєрія — 122 Фельдграу — 122 Феміністичний фільм — 199 Фільм — 40 Фільм Д’ар-122-123 Фільм дії — 200

Фільм молодіжної культури -124

Фільм чоловічої дії — 200 Фільм плаща і шпаги — 200 Фільм переслідування -201

Фільм жахів — 201-203 Фільм формули — 40 Фільмознавство — 125 Фільмографія — 125 Фільмокопія — 248 Фільмологія — 125-126 Фільмоскоп — 292 Фільмостат — 292 Фільмотека — 277 Фільм-ревю — 124 Фільм-постанова Фільм-епюр — 125 Фільми білих телефонів -126

Фільм про привидів — 200 Фічер — 41 Флеппер — 126 Флешбек — 248 Флешфорвард — 248 Фокальна площина оптич­ної системи — 292

Фокальна поверхня — 292 Фокус в оптиці — 292 Фонотека — 248 Фотогенія — 127 Фронтієр філмз — 127-128 Фронтпроекції метод — 248 Футуризм — 204 Фентезі у кіно — 204-206

Халтура — 42

300

301

Хейматфільми — 130

Хентай — 206 Хіт — 42 Хлопавка — 249 Хорор — 206 Художній фільм — 42 Художник фільму — 249 Хеммеровські жахи — 130 Хепі-енд — 42

Цейтрафер — 293 Цейтраферна кінозйомка -250

Цензура — 278 Циркорама — 43

Частота кадрів — 293 Чоловіча сльозоточива ме­лодрама — 207

«Чорна» комедія — 207 «Чорний» список — 131 «Чорний» фільм — 131-132 Чеське кінематографічне диво — 131

Чікано фільм — 207 Чіллер — 207 «Чисте кіно» — 133 Читчик — 251

Шведська школа — 134 Широкоекранні епопеї — 44 Широкоекранний фільм -44

Шлокмуві — 134 Шокер — 208 Шпигунський фільм — 208

Якудза-ейга — 209 Японський хорор — 210

АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК КІНОТЕРМІНІВ

Acting — виконання актор­ське, гра

Action — дія фільму

Action still — фотозбільшеня кадру

Actor, film actor — актор, ки­ноактор

Actress, film actress — актри­са, киноактриса

Actuality — кинорепортаж

Adaptator — автор екраніза­ції

Advertising film — фільм ре­кламний

Amateur film maker — кінолю-битель

Amplifier — посилювач звуку

Anamorphic lens — анамор-фот

Angle shot — зйомка у ракур­сі

Animated cartoon — фільм мальований

Animated film — фільм муль­типлікаційний

Animation — мультиплікація

Animation stand — верстат мультиплікаційний

Animator — художник-муль-типлікатор

Answer print — копія контр­ольна

Arc lamp — лампа дугова

Art director — художник-по-становник

Art still — фотопортрет кіно­актора

Assembling — монтаж чорно­вий

Assistant camerman — асис­тент оператора

Assistant director — асистент режисера

Associate producer — дирек­тор картини

Attacment lens — лінза наса-джувальна

Autor of the script — автор сце­нарію

Autor’s rights — авторське право

Baby spot — прожектор ма­лий

Back light — світло контрове

Back lot — знімальний май­данчик натурний

Back projection — рирпроек­ція, РИР

Background — план другий, задній (у кадрі)

Background illumination — світло фонове

Background music — музич­ний фон

Background noise — шум фо­новий

302

303

Backing — задник

Big close up — план дуже ве­ликий

Bird’s eye view — зйомка с верхньої точки, з «пташиного польоту»

Bit part — роль епізодична

Blimp — бокс шумопоглина-ючий

Bloomed lens — об’єктив про­світлений

Blow up — фотозбільшення кадру

Blow up print — копія збіль­шеного формату кіноплінки

Blurred image — зображення змазане

Boom, microphone boom — ми-крофонний журавель

Booster light — світло допо­міжне

Breakdown — сценарій режи­серський, робочий

Bridging shot — монтажний перехід

Broad light — широковипро-мінювач

Budget — кошторис на ство­рення фильму

Bump artist — дублер актора для складних трюків

Camera, film camera — апарат

кінознімальний

Camera angle — кут зйомки Camera crane — кран-штатив;

операторський кран

Camera crew — операторська група

Camera line-up — налагоджу­вання камери

Camera operator — асистент оператора

Camera rails — рейки для опе­раторського транспорту

Camera set up — знімальна позиція камери

Camera speed — частота кіно­зйомки

Camera stand штатив жи-роскопічний

Camera tilt — нахил кинока-мери

Camera truck — оператор­ський автомобіль

Camera view point — знімаль­на точка

Cameraman — оператор; кіно­оператор

Сап — коробка для зберіган­ня кіноплінки

Canned music — музичний за­пис фонотечний

Cartoonist — художник ма­льованого фільму

Cast — акторський склад фільму

Casting director — завідувач акторським відділом кіносту­дії

Cat-walk — освітлювальне ришто вання підвісне

Cell — целулоїдна заготовка мультфільму

Cement, film cement — кіно-клей

Change over — переключення проекційних постів

Character — дійова особа; персонаж

Character actor — актор ха­рактерний

Check print — копія контр­ольна

Chief cameraman — оператор

головний

Chief electrician — освітлювач головний

Children’s film — фільм дитя­чий

Cinema — кінематографія,

кіно;кінотеатр

Cinema art — кіномистецтво

Cine-magazine — кіножурнал

Cinemagoer — глядач, кіно­глядач

Cinema manager — директор кінотеатру

Cinematographer — оператор, кінооператор

Clapper — хлопавка

Classroom film — фільм шкіль­ний

Claw — грейфер

Close shot — план крупний

Close up — план крупний

Coarse-grain picture — зобра­ження крупнозернисте

Coated lens — об’єктив про­світлений

Colour composition — кольо —

рове рішення фільму

Colour film — фільм кольоро­вий

Colour rendition — кольоропе —

редача

Colour score — кольорове рі­шення фільму

Combined shot — зйомка ком­бінована

Commentary — дикторський

текст

Commentator — коментатор;

диктор

Commercial — фільм реклам­ний

Composite shot — зйомка ком­бінована

Concave screen — екран про­екційний увігнутий

Contact printing — друк кон­тактний

Continuity — сценарій по-об’єктний

Continuity girl — помічник режисера, який проводитьза-писзйомки

Continuity shot — монтажний перехід

Copy, film copy — копія, філь­мокопія

Costs, production costs — ко­шторис витрат, вартість поста­новки

Costume designer — художник по костюмах

Costume picture — фільм істо­ричний

304

305

Credit titles — титри вступні Creeping titles — титри вступ­ні

Crew — знімальна група Creme story — фільм детек­тивний

Crowd — масова сцена, «ма­совка»

Crowd artist — актор масової сцени

Cue — позначка на кіноплів­ці

Curved screen — екран проек­ційний увігнутий

Cut — монтажний стик Cutter girl — монтажниця Cutting — монтаж фільму Cutting copy — копія монтаж­на

Cutting room — монтажна кімната

Cutting table — монтажний стіл

Dailies — матеріал знімаль­ного дня

Depth of field — глибина про­стору, який різко зображується

Detail — деталь, «кінемато­графічний план»

Developing — проявлення кі­ноплівки

Dialogue recording — звукоза­пис мови

Dialogue writer — автор діа­логів

Diffuser, diffusing screen —

екран дифузний

Direction — режисура

Director, film director — режи­сер, кінорежисер

Director-cameraman — режи-сер-оператор

Director of photography — опе­ратор головний; оператор-по-становник

Dismantlong (of a set) — раз-бирання декорацій

Dissolve — наплив

Distribution agency — переза­пис фонограми

Distribution rights — право прокату фільму

Documentary, documentary film — фільм документальний

Dolly, camera dolly — опера­торський візок; кран-візок

Dolly in — від’їзд камери

Dolly out — від’їзд камери

Dollyshot — зйомка у русі

Dope sheet — монтажний лист

Double exposure — експозиція подвійна

Double printing — вдрукову­вання

Dress designer — художник по костюмах

Dress extra — актор масової сцени

Drive-in theatre — кинотеатр для автомобілістів

Dubbed film — фільм дубльо­ваний

Dubbing — дубляж

Dupe negative — дубль-нега­тив, контратип; негатив про­міжний

Dupe positive — дубль-пози­тив, позитив проміжний

Duping process — контрати­пування

Editing — монтаж фільму Editing bench — монтажний

стіл

Editor, film editor — режисер-монтажер, монтажер

Educational film — науково-популярний фільм

Effects track — фонограма шумів, звукових ефектів

Electrician — освітлювач

Emulsion coating — емульсій­ний шар

End title — титр кінцевий

Episode — епізод

Expert — консультант

Exposure — експозиція, екс­понування

Exterior shooting — зйомка натурна

Extra player, extra — актор ма­сової сцени

Extras — масова сцена, «ма­совка»

Fade, fading; a) fade in; б) fade out — затемнення; а) під час за­темнення; б) із затемненням

Fairy-tale film — фільм-казка

Far distance shot — план даль­ній

Fast motion effect — ефект прискореного руху

Feature film — фільм повно­метражний

Feature player — актор харак­терний

Fiction film — фільм ігровий; фільм художній

Fill-in light — світло вирівню­юче

Film — кінокартина, картина Film appreciacion — кінознав­ство

Film archives — кіноархів Film art — кіномистецтво Film break — злам кіноплів­ки

Film cabinet; film car — опера­торський автомобіль Film club — кіноклуб Film comedy — фільм коме­дійний, кінокомедія

Film distribution — кінопро­кат, прокат фільмів

Film gate — фільмовий канал Film length — метраж фільму, довжина фільму

Film library — фільмотека Film loop — петля Film maker — кінематогра­фіст; режисер, кінорежисер

Film on art — фільм мистець-кознавчий

Film processing — обробка кі­ноплівки у лабораторії

307

Film production — виробни­цтво фільмів

Film projection — проекція фільму, кінопроекція

Film projector — кінопроек­тор

Film research — кінознавство

Film restoration — реставра­ція фільму

Film rupture — обрив фільму

Film score — музика фільму

Film society — кінотовари-ство

Film stock — плівка, кіно­плівка

Film technician — кіноспеціа-ліст технічного профілю

Film treading — заряджання кіноплівки у фільмовий канал

Film trap — кадрове вікно кі­нокамери або проектора

Film unit — знімальна група

Film valuation board — оцінна комісія

Eilmgoer — глядач, кіногля­дач

Filming — кінозйомка, зйом­ка

Filming ground — знімальний майданчик натурний

Fine cut — монтаж остаточ­ний

Fine-grain picture — зобра­ження дрібнозернисте

First night — прем’єра

Flag — екран затінювальний

7lash pan — панорамування

швидке, переброс

Flood light — світло загальне

Floor, studio floor — знімаль­ний павільйон

Focus magnifier — лупа наве­дення на фокус

Focus puller — помічник опе­ратора по наведенню на фокус

Fog — вуаль

Follow shot — зйомка у русі

Footage — матеріал фільму немонтований; метраж фільму, довжина фільму

Foreground — план перший, передній «у кадрі»

Foreshotening — перспектив­нее скорочення

Frame — кадр

Frame frequency — частота кі­нозйомки; частота проекції

Frame-by-frame exposure — кі­нозйомка покадрова

Framing — кадрування

Front projection — передня проекція

Full-length film — фільм по­внометражний

Gaffer — освітлювач голо­вний

Gantries — освітлювальне ришто вання підвісне

Gate shutter — обтюратор

Geneva mechanism — мальтій­ський механізм

Glasswork — домальовка на склі, діапроекція

Gobo — екран затінюваль­ний

Grip — робітник постановчо-го цеху

Ground angle shot — зйомка с низької точки

Guide track — рейки для опе­раторського транспорту

Gyro-tripod — штатив кіно­камери

Halation, halo — ореол

Hand camera — кінокамера ручна

Hand-held shot — зйомка з рук

Head cameramen — оператор головний

High-angle shot — зйомка з верхньої точки

High-intencity arc lamp — освітлювальний пристрій з ду­гою інтенсивного горіння, ДІГ

High-speed shooting — кіно­зйомка швидкісна

Horror film — фільм жахів

Horse opera — вестерн; фільм ковбойський

Illumination — освітлення

Image, film image — зображен­ня, кінозображення

In-betweener — художник-фа-зовщик

Incandescent lamp, inky — лам­па накалювання

Incidental sounds — шуми,

шумові ефекти

Insert — монтажна перебив­ка

Instructional film — фільм на­вчальний

Intercut — монтажна пере­бивка

Interior shooting — зйомка у приміщенні

Intermediat negative — дубль-негатив, контратип; негатив проміжний

Intermediat positive — дубль-позитив; позитив проміжний

Iris діафрагма об’єктиву ірисова

Join — склейка

Key scene — основна сцена Keylight — основний, малю­ючий

Lack of shapness — нерізкість

Lamp — освітлювальний при­стрій, лампа

Lap dissolve — наплив

Large screen film — широкое­краннії фільм

Large screen picture — широ­коформатний фільм

Leader strip, leader — ракорд зарядний, початковий

Leading part, lead — головна роль

Leaking noise — шумові пере­шкоди

308

309

Lens changing — заміна об’єк­тиву

Lens coverage — кут поля зо­браження

Lens hood — бленда об’єктиву сонцезахисна

Lens turret — турель для об’єктивів

Lenticular screen — екран про­екційний лінзоворастровий

Light meter — експонометр

Light truck — ліхтваген; елек­тростанція пересувна

Lighting — освітлення

Lighting unit — освітлюваль­ний прилад, лампа

Live recording — звукозапис синхронний

Loading — заряджання кіно­камери або кінопроектору

Location — знімальний май­данчик, натурна

Location shooting — знімаль­ний майданчик, натурна

Locus-focus lens — об’єктив кі­нознімальний довгофокусний

Long shot — план загальний

Loop film — кільцівка

Low-angle shot — зйомка з низької точки

Magazine — касета

Magnetic film — плівка маг­нітна

Main ligth — світло основне, малююче

Main part — роль головна

Main title — титр заголовний

Make-up — грим

Married print — копія сумі­щена

Mask — каше; маска

Masked shot — кэширований кадр

Medium shot — план середній

Microphone, mike — мікро­фон

Miniature work — домакетка

Mixing — мікшування; пере­запис фонограми

Mixing booth — апаратна зву­козапису

Mixing console — мікшер-ський пульт; звукооператор-ський пульт

Model — макет

Model background, fore­ground — домакетка

Model shot — зйомка макетна

Monitor room — апаратна зву­козапису

Motion picture — кінокарти­на, картина; фільм, кінофільм

Motion picture camera — апа­рат кінознімальний; кінокаме­ра, камера

Motion picture camera lens — об’єктив кінознімальний

Motion picture studio — кіно­студія, студія

Motion picture — кінемато­графія, кіно

Movie — кінокартина, карти­на; кинотеатр, кіно; фільм, кі-

нофільм

Movie camera — апарат кіно­знімальний; кінокамера, каме­ра

Movie house — кінотеатр, кіно

Moving picture — кінокарти­на, картина; фільм, кінофільм

Multiple exposure — експози­ція багаторазова

Music recording — звукозапис музики

Musical — фільм музичний

Mute print — копія «німа»

Narrow gauge film — плівка вузька

Natural vision film — фільм стереоскопічний, стереофільм

Negative cutting — монтаж не­гативу

Newsreel — кінохроніка

N. G. take (no good) — кадр не­вдалий, забракований

Non-esposed stock — плівка неекспонована

Non professional actor — не­професійний актор

Non synchronism, non-syne — несинхроність

Number board — нумератор, номерна дошка

Nursery-tale film — фільм-каз-ка

Open air theatre — кінотеатр щонеба

Operator — кіномеханік

Optical density — щільність оптична

Optical effects — оптичні ефекти

Optical printing — друк оптич­ний

Outdoor shot — зйомка натур. на

Outline — розширена сценар­на заявка

Over-exposure — передержка

Overhead light — світло верх­нє

Panning, pan — панорамуван­ня

Part — роль

Performance — виконання ав­торське, гра;кіносеанс, сеанс

Period film — фільм історич­ний

Picture — зображення, кіщ>. зображення; кінокартина, кар­тина; фільм, кінофільм

Picture composition — компо­зиція кадру

Picture editing — монтаж зо­браження

Picture negative — негатив зо­браження

Picture print — позитив зо­браження

Picture set-up — композиция кадру

Player — виконавець ролі

Plunger — контргрейфер

311

Poster — плакат, афіша

Post-scoring — озвучення по­дальше; тоніровка

Post-synchronization — озву­чення подальше; тоніровка

Pre-release show — перегляд громадський

Pro-scoring — озвучення по­переднє, музичне

Print, film print — копія, філь­мокопія

Printing process — копіюван­ня; друк фільмокопій

Printing station — копіюваль­на фабрика

Processing — обробка кіно­плівки у лабораторії

Producer — продюсер

Production manager — керів­ник виробництва кіностудії; директор картини

Projected background — фон рир-проекційний

Projection box — апаратна проекційнна

Projection lens — об’єктив проекційний

Projection room, projection theatre — глядацький зал

Projection speed — частота проекції

Projectionist — кіномеханік

Properties, props — бутафорія; реквізит

Property man, props man — реквізитор

Protective trailer — ракорд

кінцевий

Publicity film — фільм ре­кламний

Publicity still — фото реклам­не

Publicity trailer — ролік ре­кламний (фільму, що випуска­ється)

Puppet film — фільм лялько­вий

Rain effect — подряпини по­здовжні, «дощ»

Ranch — знімальний майдан­чик натурний

Raw material — матеріал філь­му незмонтований

Raw stock — плівка неекспо-нована

Rear projection — рирпроек­ція, РИР

Recorder room — апаратна звукозапису

Recording director — звукоо­ператор

Recording truck — звукозапи­сувальна установка пересувна

Reduction print — копія змен­шеного формату кіноплівки

Reel — частина кінофільму

Reflecting screen — екран від­бивний

Register pin — контргрейфер

Rehearsal — репетиція

Release — випуск фільму на екрани

Release print — копія прокатна

Renting — кінопрокат, прокат фільмів

Renting company, agency -прокатна контора, агенція

Re-recording — перезапис фо­нограми

Retake — дубль знімальний; перезйомка

Reverse action — ефект зво­ротнього руху

Reversible stock — плівка, що перетворюється

Rewinder — моталка

Rewinding — перемотка кіно­плівки

Role — роль

Roll — ролик кіноплівки

Rolling title — напис рухли­вий

Rough cut — монтаж черно-вий; підбірка знятого матеріа­лу

Run. film run — проекція фільму, кінопроекція

Running time — тривалість демонстрації фільму

Running title — рухомий на­пис

Rushes — поточний матеріал, терміново оброблений

Safety stock — плівка безпеч­на, негорюча

Scenario — сценарій, кіносце­нарій

Scenario writer — сценарист, кіносценарист

Scene — кадр, кадр монтаж­ний

Scenery — бутафорія; рекві­зит

Scientific film — фільм науко­вий

Score, musical score — музика фильму

Scoring — звукозапис музики

Scoring stage — асистент ре­жисера; звуковий павільйон

Screen, projection screen — екран проекційний, кіноекран

Screen actor — актор, кіноак­тор

Screen actress — актриса, кі­ноактриса

Screen adaptation — екраніза­ція

Screen image — екране зобра­ження

Screen test — проба акторська знімальна

Screen version — екранізація

Screening — проекція фільму, кінопроекція; екранізація

Screening of rushes — перегляд робочий

Screenplay — сценарій, кіно­сценарій

Screenwriter — сценарист, кі­носценарист

Scrim — екран діфузійний

Script — сценарій, кіносцена­рій

Script-girl — помічник режи­сера, який веде запис зйомки

Script-writer — сценарист, кі­носценарист

Sequence — епізод Serial film — фільм серійний Set — декорація; знімальний павільйон

Set construction — побудова декорації

Set design — ескіз декорації Set designer — художник-де­коратор

Sharp image — зображення різке

Sharpness — різкість зобра­ження

Shooting — кінозйомка, зйомка Shooting day — знімальний день

Shooting angle — кут зйомки Shooting period — зміна об’єк­тиву

Shooting range — світло осно­вне, яке малює

Shooting schedule — графік кі­нозйомок

Shooting script — сценарій по-об’єктний

Short, short-length film — фільм короткометражний

Short feature фільм серед-ньометражний

Short-focus lens — об’єктив знімальний короткофокусний Shot — кадр, кадр монтаж­ний; план кінематографічний

Show, filmshow — кіносеанс, сеанс

Side light — світло бокове Silent film — фільм німий Single picture — кадр (окре­мий знімок на кіноплівці)

Slow motion effect — ефект сповільненого руху

Soft-focus attachment — діфу-зіон

Sound — звук

Sound camera p — кінокамера синхронна

Sound director — звукоопера­тор

Sound editing — монтаж фо­нограми

Sound effects — звукові ефек­ти;

Sound engineer — звукоінже-нер

Sound film — фільм звуковий Sound library — фонотека Sound mixer — звукооператор Sound negative — негатив фо­нограми

Sound positive — позитив фо­нограми

Sound-proof box — бокс шумо-поглинаючий

Sound recording — звукозапис Sound recording studio — ате­льє звукозапису

Sound recording — звукоопе­ратор

Sound reproduction — звуко­відтворення

Sound stage — звуковий па­вільйон

Sound track — звукова доріжка

Sound truck — звукозаписую-ча установка пересувна

Speaker — диктор

Spectator — глядач, кіногля­дач

Speed of emulsion — чутли­вість кіноплівки (емульсії)

Speeded-up action — ефект прискореного руху

Splice, splicing — склейка

Splicing gauge — прес задля склеювання плівки

Splicing girl — монтажниця

Sponsored film — фільм заказ-ний

Spot lamp прожектор, кіно-прожектор

Spot light — прожектор, кіно-прожектор, світло спрямоване

Sprocket hole — перфорація

Stage — знімальний павіль­йон

Stage hand — робочий поста-новчого цеху

Stage panel — кінбфахівець технічного профілю

Standard film — плівка стан­дартна

Stand-in — дублер актора для установки світла та інших під­готовчих робіт

Star, film star — кінозірка

Stereophonic sound track — фо­нограма стереофонічна

Still man — фотограф зні­мальної групи

Stock — плівка, кіноплівка

Stock library — фільмотека

Story editor — редактор сце­наріїв

Story film — фільм ігровий; фільм художній

Story outline — кінозйомка покадрова, уповільнена (цей-траферна)

Strip of film — монтажний шматок

Studio, film studio — кіностудія, студія; знімальний павільйон

Studio management — дирек­ція кіностудії

Studio work — зйомка павіль­йонна

Stunt man — дублер актора для складних трюків

Substandard film stock — плів­ка вузька

Subtitle — субтитр

Subtitling — субтитрування

Superimposition — вдрукову­вання

Supply spool — бобіна, що по­дає

Swish pan — панорамування швидке, переброс

Synchronous sound record­ing — звукозапис синхронний

Synopsis — лібрето

Take — дубль знімальний; кадр, кадр монтажний

Take-up spool — бобіна при­ймальна

314

315

Taking distance — знімальна відстань

Taking lens — об’єктив кіно­знімальний

Talking film, talkie — фільм звуковий

Teaching film — фільм на­вчальний

Team — знімальна група

Telescopic lens — телеоб’єк­тив

Test strip — проба оператор­ська

Theatre — кінотеатр, кіно

Theatre circuit — кіномере­жа

Threading up — заряджання кіноплівки у фільмовий канал

Three dimensional film, 3-d film — фільм стереоскопічний, стереофільм

Thriller — трилер

Throw, projection throw — про­екційна відстань

Time-lapse cinematography — кінозйомка покадрова упо­вільнена (цейтраферна)

Tin — коробка для збережен­ня кіноплівки

Title, film title — напис; назва фільму; титр

Title background — фон напи­су

Title board — верстат для зйо­мок написів

Title on moving background напис на фоні дії

Track — рейки для оператор­ського транспорту

Track in — наїзд камери Track out — від’їзд камери Track shot — зйомка у русі Trailer — ролик рекламний (фільму, що випускається)

Translucent screen — екран що просвічується, рир-проекцій-ний

Transparency — домальовка на склі, діапроекція

Travelling matte — блукаюча маска

Travelling shot — зйомка у русі Travelogue — фільм геогра­фічний

Treatment — сценарій літера­турний

Trick film — фільм мульти­плікаційний

Trick printer — трюкмашина Tripod — штатив жироско-пічний

Truck shot — зйомка у русі

Under-exposure — недотрим-ка

Unit manager — директор кар­тини

Unmarried print — копія не-співставлена

Weather effects — метеоефекти Western — вестерн Wedge, optical wedge — клін оптичний

Wide angle lens — об’єктив ширококутовий

Wide film — плівка широка (70 мм)

Wide screen — екран проек­ційний

Wide screen film — фільм ши­рокоекраннії

Wipe — витіснення, шторка

Working print — копія робоча Worm’s eye view — зйомка з низької точки

Zoom away (shot) від’їзд трансфокаторний

Zoom in (shot) — наїзд транс­фокаторний

Zoom ltns — об’єктив зі змін­ною фокусною відстанню.

316

317

319

БІБЛІОГРАФІЯ

Надруковані джерела

Абдуллаева 3. Реальное кино. М.: Три квадрата, 2003.

Актуальные проблемы за­рубежного кино. Сб. М: ВНИИ киноискусства, 1979.

Англо-Русский словарь по телевидению, аудио — и видео­техники / Сост. А. П. Ткаченко, В. Н. Цацулин. Минск: Бела-руская Энцыклапедыя, 1999.

Аристарко Г. История тео­рий кино. Пер. с итал. М.: Ис­кусство, 1966.

Арнхейм Р. Кино как искус­ство. М.: Иностранная литера­тура, 1974.

Арнхейм Р. Искусство и ви­зуальное восприятие. М.: Про­гресс, 1974.

Аронсон О. Метакино. М.: AdMarginem, 2003.

Атанесян А. Краткая ин­струкция для начинающего продюсера. М.: УНЦ ДО, 2004.

Бабишкін O. K. Кінемато­граф сучасного Заходу: Нотат­ки про буржуазне кіномисте­цтво. К.:

Мистецтво, 1984.

Базен А. Что такое кино? Пер. с франц. М.: Искусство, 1972.

Балаш Б. Культура кино. Пер. с нем. М.-Л., 1925.

Балаш Б. Искусство кино. Пер. с нем. М.: Госкиноиздат, 1945.

Балаш Б. Кино. Становление и сущность нового искусства. Пер. с нем. М.: Прогресс, 1968.

Баскаков В. Е. Борьба идей в мировом кинематографе. М.: Знание, 1974.

Баскаков В. Е. Экран и вре­мя. М.: Искусство, 1974.

Баскаков В. Е. Противоречи­вый экран: Духовный кризис буржуазного общества и кино. М.: Искусство, 1980.

Баскаков В. Е. В ритме вре­мени: Кинематографический процесс сегодня. М.: Искус­ство, 1983.

Баскаков В. Е. Сражающий­ся экран: Современная идеоло­гическая борьба и киноискус­ство. М. Лросвещение, 1984.

Баскаков В. Е. Агрессивный экран Запада. Новые модели. М., 1986.

Баскаков В. Е. Фильм — дви­жение эпохи. М.: Искусство, 1989.

Бахтин М. Вопросы литера­туры и поэтики. М,: Художе­ственная литература, 1975.

5

Березницкий Я. Как создать самого себя. М.: Искусство, 1976.

Березницкий Я. Отблески времени. Неоконсервативные тенденции в американском кино 70-х годов. М.: Искусство, 1983.

Бессмертный А., Эшпай В. 100 режиссеров американского кино. М.: НИИ киноискусства, 1991.

Борьба идей на мировом экране. Сб. / Сост. М. Г. Мель-виль. М.: Знание, 1985.

Вайсфельд И. Композиция в киноискусстве. Вып. 1, 2. М., 1974.

Вайсфельд И. В. Кино как вид искусства. М.: Знание, 1983.

Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение. Новые средства массовой информации, их ау­дитория, бизнес, политика. Тбилиси.: Ганатлеба, 1989.

Вейцман Е. Очерки филосо­фии кино. М.: Искусство, 1978.

Власов М. П. Виды и жан­ры киноискусства. М.: Знание, 1976.

Галушко Р. И. Западное те­левидение и «массовая культу­ра». М.: МГУ, 1991.

Гене И. Бросившие вызов: Японские кинорежиссеры 60-70-х годов. М.: Искусство, 1987.

Гинзбург С. Очерки теории кино. М.: Искусство, 1974.

Голенпольский Т. Г., Шес-таков В. П. США: кризис духо­вной жизни (Противоборство двухкультур). М.: Мысль, 1982.

Гольденберг М. Е. Драматур­гия кино. М.: Знание, 1978.

Горчаков В. Видео westerns. М., 1992.

Дакэн Л. Кино наша про­фессия. Пер. с франц. М.: Ис­кусство, 1963.

Делез Ж. Кино. Пер. с франц. М.: Ад Маргинем, 2004.

Ефимов Э. М. Искусство экран. М.: Искусство, 1983.

Жанколо Жан-Пьер. Кино Франции. Пятая республика (1958-1978). Пер. с франц. М.: Радуга, 1984.

Жанры кино. Сб. / Под. ред. В. И. Фомина. М.: Искусство, 1979.

Ждан В. Н. Экран и образ. М.: Знание, 1963.

Ждан В. Н. Кино и услов­ность. М.: Искусство, 1971.

Ждан В. Н. Эстетика филь­ма. М.: Искусство, 1982.

Ждан В. Н. Эстетика экрана и взаимодействие искусств. М.: Искусство, 1986.

Зак М. Кинопроцесс. М.: ВНИИ киноискусства, 1990.

Зак М. Кино как искусство, или Настоящее кино. М.: Мате­рик, 2004.

Западный кинематограф: проблемы и тенденции. США, Италия, Франция, Испания, ФРГ, Финляндия Сб. / Сост. Л. Г. Мельвиль. М.: Знание, 1981.

Зарубежное кино: Идео­логия и эстетика. Сб. / Сост. Е. Н. Карцева. М.: ВНИИ кино­искусства, 1982.

Зарубежные киномеридиа­ны. Сб. / Сост. И. А. Звегинцева. М.: ВНИИ киноискусства, 1990.

Зарубежный экран: Соци­ально-политические пробле­мы и тенденции. Сб. / Под ред. Г. Д. Богемского. М.: ВНИИ ки­ноискусства, 1980.

Звезды немого кино. Сб. / Сост. В. Головский. М.: Искус­ство, 1968.

Из истории французской ки­номысли: Немое кино. Сб. Пер. с франц. М.: Искусство, 1988.

Ильин Р. Изобразительные ресурсы экрана. М.: Искусство, 1973.

Капралов Г. Человек и миф: Эволюция героя западного кино (1965-1980). М.: Искус­ство, 1984.

Караганов А. Киноискус­ство в борьбе идей. 2-е изд. М.: Политиздат, 1982.

Карелина В. М. На экране

и за экраном: Пропагандист­ский механизм английского буржуазного телевидения. М.: Искусство, 1982.

Карцева Е. Н. Сделано в Гол­ливуде. М.: Искусство, 1964.

Карцева Е. Н. Вестерн: Эво­люция жанра. М.: Искусство, 1976.

Карцева Е. Н. Голливуд: Контрасты 70-х. Кинематограф и общественная жизнь США. М.: Искусство, 1987.

Кинематограф Западной Ев­ропы и проблемы националь­ной самобытности. Сб. / Сост. Л. Г. Мельвиль. М.: ВНИИ ки­ноискусства, 1985.

Кино: Реалии и вызов гло­бализации. Сб. / Под. ред. М. И. Жабского. М.: НИИ ки­ноискусства, 2002.

Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. СИ. Ютке­вич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. М.: Советская энциклопе­дия, 1986.

Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. СИ. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. М.: Советская энциклопедия, 1987.

Кино в мире и мир в кино. Сб. / Отв. ред. Л. Буряк. М.: Материк, 2003.

Кино Великобритании. Сб. М.: Искусство, 1970.

Кино Индии. Сб. Пер. с англ. М.: Радуга, 1987.

Кино Италии: Неореализм. Пер. с итал. М.: Искусство, 1989.

Кино на разных меридианах. Сб. / Сост. Л. Г. Мельвиль. М.: ВНИИ киноискусства, 1988.

Киноведческие записки. Сб. М., 1988-2006. №№1-77.

Кинорежиссеры Скандина­вии. Биофильмографический справочник / Сост. О. Э. Ряза­нова. М.: НИИ киноискусства, 1996.

Кинословарь. В 2-х томах / Гл. ред. A. M. Прохоров; ред­кол.: И. В. Абашидзе, А. П. Алек­сандров, В. А. Амбарцумян и др. М.: Советская энциклопедия, 1966-1970.

Киноискусство и действи­тельность: Диалектикавзаимос-вязей. Сб. / Отв. ред. СВ. Дро-башенко. М.: ВГИК, 1990.

Кокарев И. Е. Америка на пороге 80-х: Голливуд и поли­тика. М.: Искусство, 1987.

Кокарев И. Е. Российский кинематограф: Между про­шлым и будущим. М.: Россий­ский фонд культуры, 2001.

Колодяжная B. C., Трутко И. И. История зарубежного кино. Т. 2. М.: Искусство, 1970.

Колодяжная B. C. Кино Ита­лии (1945-1980). М.: ВГИК, 1998.

Комов Ю. А. Голливуд без маски. М.: Искусство, 1982.

Комаров СВ. История зару­бежного кино. Т. 1. М.: Искус­ство, 1965.

Комаров СВ., Трутко И. И., Утилов В. А. История зарубеж­ного кино. Т. 3. М.: Искусство, 1981.

Комаров СВ. Великий не­мой. Из истории зарубежного киноискусства (1895-1930). М.: ВГИК, 1994.

Кракауэр 3. Природа филь­ма. Реабилитация физической реальности. Пер. с англ. М.: Ис­кусство, 1974.

Кудрявцев С. 500 фильмов. М.: СП «ИКПА>>, 1990.

Кудрявцев С + 500. М.: Про­гресс, 1994.

Кудрявцев С. «Последние 5000». М.: Каскад, 1995.

Кудрявцев С. «Все — кино». М.: Каскад, 1995.

Кукаркин А. В. Кино, театр, музыка, живопись в США. М.: Искусство, 1964.

Кукаркин А. В. Мифы запад­ного кино. М.: Знание, 1968.

Кукаркин А. В. По ту сторо­ну рассвета. Буржуазное обще­ство: культура и идеология. М.: Политиздат, 1974.

320

321

Кукаркин А. В. Буржуазное общество: Культура и идеоло­гия. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1977.

Кукаркин А. В. Буржуазная массовая культура: Теории. Идеи. Разновидности. Образ­цы. Техника. Бизнес. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1985.

Кьярини Л. Сила кино. Пер. с итал. М.: Иностранная лите­ратура, 1955.

Лазарук СВ. Базовые моде­ли киноведения США. Из ис­тории американского кинове­дения. М.: ВГИК, 1996.

Лидзани К. Итальянское кино. Пер. с итал. М.: Искус­ство, 1956. — 194 с.

Линдгрен Э. Искусство кино. Введение в киноведение. Пер. с англ. М: Иностранная литература, 1956.

Липков А. И. Проблемы ху­дожественного воздействия. Принцип аттракциона. М.: На­ука, 1990.

Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллин.: Ээсти раамат, 1973.

Лоусон Д.-Г. Фильм — твор­ческий процесс Или язык и структура фильма. Пер. с англ. М.: Искусство, 1965.

Маркулан Я. К. Зарубежный кинодетектив. Опыт изучения одного из жанров буржуазной

массовой культуры. Л.: Искус­ство, 1975.

Маркулан Я. К. Киномело­драма. Фильм ужасов: Кино и буржуазная массовая культу­ра. Л.: Искусство, 1978.

Мачерет А. В. Реальность мира на экране. М.: Искусство, 1968.

Методологические вопро­сы изучения зарубежных кон­цепция киноискусства. Сб. М.: ВНИИ киноискусства, 1981.

Мельвиль Л. Г. Кино и «эсте­тика разрушения». М.: Искус­ство, 1984.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 2 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1971.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 3 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1972.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 4 / Сост. Г. Капралов. М.: Искус­ство, 1974.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 5 / Сост.: Г. Капралов, М. Шатер-никова. М.: Искусство, 1976.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 6 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1978.

Мифы и реальность. Зару-

бежное кино сегодня. Вып. 7 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1981.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 8 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1983.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 9 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1985.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 10 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1988.

Мифы и реальность. Зару­бежное кино сегодня. Вып. 11 / Сост. М. Шатерникова. М.: Ис­кусство, 1989.

Монтаж: литература, искус­ство, театр, кино. Сб. М,: Наука, 1988.

Монтегю А. Мир фильма. Пер. с англ. М.: Искусство, 1969.

Муратов Л. Г. Итальянский экран. Антивоенная и антифа­шистская тема. Л.: Искусство, 1971.

Мусієнко О. С. Гуманізм і ан-тігуманізм в сучасному кіно­мистецтві заходу. К.: Знання.

Мэнвелл Р. Кино и зритель. Пер. с англ. М.: Иностранная литература, 1957.

На перекрестках кино. Сб. М.: НИИ киноискусства, 1993.

На планете кино. Сб. / Сост. Т. Н. Ветрова. М.: ВНИИ кино­искусства, 1989.

На экране Америка. Сб. М.: Прогресс, 1978.

Нечай О. Ф. Экран облича­ет: Прогрессивное зарубежное кино. М.: Наука и техника, 1987.

Нечай О. Ф. Ракурсы. О теле­визионной коммуникации и эс­тетике. М.: Искусство, 1990.

Орлов A. M. Аниматограф и его анима. Психогенные ас­пекты экранных технологий. М.: ИМПЭТО, 1995.

Основы предприниматель­ской деятельности в кинемато­графе / Под ред. В. И. Кошкина. М.: ВГИК, 1993.

Плахов А. С. Всего 33. Звез­ды мировой кинорежиссуры. Винница: АКВИЛОН, 1999.

Плахов А. С. Всего 33. Звез­ды крупным планом. Винница: ГЛОБУС-ПРЕСС, 2002.

Попова ТВ. О музыкальных жанрах. М.: Знание, 1981

Поэтика кино. Сб. М.-Л.: Ки­нопечать, 1927.

Проблемы гуманизма и ан­тигуманизма в современном зарубежном кино. Сб. / Сост. Е. Н. Карцева. М.: ВНИИ кино­искусства, 1985.

Проблемы современного кино. Сб. / Под ред. СИ. Ютке­вича. М.: Искусство, 1976.

322

323

Разлогов К. Э. Боги и дьяво­лы в зеркале экрана: Кино и за­падная религиозная пропаган­да. М.: Политиздат, 1982.

Разлогов К. Э. Крушение ил­люзии. Политизация западно­го экрана. М., 1982.

Разлогов К. Э. Конвейер грез и психологическая война. Кино и общественно-политическая война на Западе 70-80-е годы. М.: Политиздат, 1986.

Режиссерская энциклопе­дия кино Азии, Африки, Ав­стралии, Латинской Америки. Сб. / Отв. ред. Т. Н. Ветрова. М.: Материк, 2001.

Режиссерская энциклопедия кино Европы. Сб. / Сост. М. М. Черненко. М.: Материк, 2002.

Режиссерская энциклопедия кино США. Сб. / Отв. ред. Е. Н. Карцева. М.: Материк, 2002.

Рейзен О. Бродячие сюжеты в кино. Изд. 2-ое доп. и перераб. М.: Материк, 2005.

Садуль Ж. История кино­искусства от его зарождения до наших дней. Пер. с франц. М.: Иностранная литература, 1957.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 1. Пер. с франц. М.: Искусство, 1958.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 2. Пер. с франц. М.: Искусство, 1958.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 3. Пер. с франц. М.: Искусство, 1961.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 4. Пер. с франц. М.: Искусство, 1982. Ч. 1-2.

Садуль Ж. Всеобщая исто­рия кино. Т. 6. Пер. с франц. М.: Искусство, 1963.

Симонов А. Г. Цвет в кино (Колористика фильма). М.: ВГИК, 1990.

Соловьева И. Н. Кино Ита­лии. М.: Искусство, 1961.

Строение фильма. Некото­рые проблемы анализа про­изведений экрана. Сб. / Сост. К. Э. Разлогов. М.: Радуга, 1985.

Теплиц Е. Кино и телевиде­ние в США. Пер. с польск. М.: Искусство, 1966.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1895-1927. Т. 1. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1968.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1928-1933. Т. 2. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1971.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1934-1939. Т. 3. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1973.

Теплиц Е. История киноис­кусства 1839-1945. Т. 4. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1974.

Традиции иновыетенденции в зарубежном кинематографе. Сб. / Сост. Л. Г. Мельвиль. М.: ВНИИ киноискусства, 1984.

Турицын В. Н. Кино Испании (1896-1970). М.: ВГИК, 1990.

Ужас: Аннотированный ка­талог зарубежных фильмов ужасов и мистики / Сост.: СВ.

Барканов, А. Г. Власенко, А. И. Гуров, ВТ. Терехин. М.: НПКЦ «Интех», 1994.

Утилов В. А. Очерки истории мирового кино. М., 1991.

Утилов В. А. Сумерки ци­вилизации. XX век в образах западного киноэкрана. М.: Ки­ностудия «Глобус», 2001.

Фантастическое кино. Эпи­зод первый. Сб. / Сост. Н. Са-мутина. М.: Новое литератур­ное обозрение, 2006.

Феномен массовости кино / Под ред. М. И. Жабского. М.: НИИ Киноискусства, 2004.

Фрейлих СИ. Искусство экрана. М.: Знание, 1961.

Фрейлих СИ. Проблема жанров в советском киноискус­стве. М.: Знание, 1974.

Фрейлих СИ. Золотое сече­ние экрана. М.: Искусство, 1976.

Фрейлих СИ. Теория кино: От Эйзенштейна до Тарковско­го. М.: Искусство, 1992.

Ханиш М. О песнях под до­ждем. Пер. с нем. М.: Радуга, 1984.

Ханютин Ю. М. Реальность фантастического мира. Про­блемы западной кинофантас-

тики. М.: Искусство, 1977.

Что такое язык кино? Сб. М.: Искусство, 1989. Шатерни-кова М. С. «Синие воротнички» на экранах США (Человек тру­да в американском кино). М.: Искусство, 1985.

Шулежкова СТ. Крылатые выражения из области искус­ства: Материалы к словарю. Магнитогорск, 1994. Вып. IV.

Экран и идеологическая борьба. Сб. / Под. ред. В. Е. Бас­какова. М.: Искусство, 1976.

Экран и книга за рубежом. Сб. М.: ВНИИ киноискусства, 1988.

Экран стран социализма. Взаимоотношения кино и ли­тературы. Сб. М.: ВНИИ кино­искусства, 1987.

Юренев Р. Н. Кино Японии последних лет. М.: ВГИК, 1993.

Ямпольский М. Б. Память
Тнресия. Интертекстуаль-

ность и кинематограф. М.: РИК «Культура», 1993.

Ямпольский М. Б. Видимый мир. Очерки ранней кинофено­менологии. М.: НИИ киноис­кусства, 1993.

Ямпольский М. Язык-тело-случай: Кинематограф и поиски смысла. Кинотексты. М.: Новое литературное обозрение, 2004.

Maltin’s L. Movie and Video Guide. Edition. New York: A Sig­net Book, 1992.

325

КІНОТЕХНИКА Т-Я

ТЕЛЕКІНОПРОЕКТОР -пристрій для показу кінофіль­мів по телебаченню. У теле-кінопроекторі зображення, зафіксоване на кіноплівці (кі-

нозображення), прочитується оптико-електронним пристро­єм і перетвориться у відеосиг-нали, що передаються по мере­жі телевізійного мовлення.

290

291

ФІЛЬМОСКОП [від англ. Film — фільм + грец. Skopeo — дивлюся, розглядаю] — оптич­ний прилад для розглядання на просвіт кадрів діафільму. Іноді термін «фільмоскоп» за­стосовують щодо простих діа­проекторів.

ФІЛЬМОСТАТ [фільм + грец. Statos — що стоїть, нерухо­мий] — металева шафа для збе­рігання рулонів (роликів філь­мів). Щоб уникнути швидкого висихання кіноплівки, всере­дину фільмостату поміщається пористий матеріал, просочений зволожуючим розчином.

ФОКАЛЬНА ПЛОЩИНА ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ — площина, перпендикулярна

оптичній осі системи, що про­ходить через її головний фо­кус.

ФОКАЛЬНА ПОВЕРХ­НЯ — поверхня, на якій роз­ташовуються фокуси оптичної системи при різних нахилах світлових пучків, що проходять через неї. В ідеальній (безабе-раційній) оптичній системі фо­кальною поверхнею є фокальна площина.

ФОКУС В ОПТИЦІ [від лат. Focus — вогнище, вогонь; англ. Focus] — точка, в якій перетинаються промені або їх продовження після виходу з оптичної системи за умови, що на систему падає пучок променів, паралельних оптич­ній осі.

ЦЕЙТРАФЕР — часовий і ханізм, що забезпечує покад ву зйомку або тривалішу ро ту кінокамери.

[е — ЧАСТОТА КАДРІВ [англ.

о — Frame Frequency] — частота о — зміни кадрів при кінозйом­ці (або кінопроекції); те саме, що швидкість зйомки. Стан­дартна частота кадрів — 24 ка­дри за секунду (у професійно­му кінематографі), 16 кадрів за секунду (в аматорському).

292

293

КІНОТЕХНИКА М-С

МУЛЬТБЕРСТАТ [англ. Sta­nd] — пристосування для зйом­ки малюнків, що складається зі столу і спрямованої на нього камери, яка може переміщати­ся на вертикальних стійках. У сучасних мультверстатах по­ложення малюнка, рух камери і експозиція контролюються комп’ютером.

МУТОСКОП [Mutosco-

ре] — прилад для перегляду фотографій, винайдений аме­риканцем Г. Кастлером у 1885 році. Фотографії закріплюва­лися на спеціальному барабані, при швидкому обертанні якого створювалась ілюзія руху.

НАДШИРОКОКУТНИЙ ОБ’ЄКТИВ, ОСОБЛИВОШИ-РОКОКУТНИЙ ОБ’ЄКТИВ — об’єктив, фокусна відстань яко­го не перевищує 15 мм. Відріз­няється дуже великим кутом зору і дуже великою глибиною різкозображуваного простору. Оскільки надширококутний об’єктив створює істотні пер­спективні спотворення і має значну бочкоподібну дистор­сію, він застосовується тільки з метою створення певного ху­дожнього ефекту. Виразні осо­бливості надширококутного об’єктива такі ж, як у широко­кутного об’єктива, але вира­жені вони набагато сильніше. Застосовуються тільки в кіне­матографі звичайного і каше-тованого форматів. Надширо­кокутний об’єктив називають ще «риб’ячим оком», оскільки

глядач фільму, знятого за до­помогою надширококутно­го об’єктива, бачить надводні об’єкти так само, як людина або риба, яка дивиться на них че­рез товщу води, що спотворює бачення через великий коефі­цієнт заломлення води.

НЕГАТИВ [від лат. Negati-vus — негативний]

1. Зворотне зображення
на плівці, яке одержують у ре­
зультаті зйомки;

2. Знята, змонтована і озву­
чена плівка з титрами — кіно­
фільм. З такого негативу дру­
кують тиражні копії. Вартість
негатива — ціна виробництва
фільму без витрат на рекламну
кампанію, тиражування копій
та інших (уже прокатних) ви­
трат — найважливіший фінан­
совий показник при створенні
кінокартини.

286

287

ОБТЮРАТОР [фр. Obtura-teur, від лат. Obturo — закри­ваю] — заслінка, затвор, що періодично перекриває світло­вий потік під час переміщення кіноплівки стрибковим меха­нізмом у кінознімальній і кіно­проекційній апаратурі.

ОБ’ЄКТИВ ІЗ ЗМІННОЮ ФОКУСНОЮ ВІДСТАННЮ [англ. Zoom Lens] — об’єктив, фокусна відстань якого може набувати різних значень. У сучасних ОЗФ фокусна від­стань може змінюватися в де­сять і більше разів. Його ви­користання дає можливість, по-перше, замінити декілька (дискретних) об’єктивів од­ним, що спрощує процес зйо­мок і дозволяє точніше і швид­ко вибудовувати кадр. Друга і головна особливість ОЗФ — можливість плавно зміню­вати фокусну відстань об’єк­тива безпосередньо в процесі зйомки. Завдяки цьому ство­рюється відчуття, близьке до відчуття наїзду (або від’їзду) камери, але не зовсім тотожне йому: при зйомці з руху в ка­дрі змінюються перспективні співвідношення, а при зйомці з використанням ОЗФ спів­відношення першого і друго —

го планів залишається не­змінним. При зйомці плоских об’єктів наїзд (від’їзд) ОЗФ від наїзду (від’їзду) камери ві­зуально в принципі нічим не відрізняється.

Через викладені причини, принципи використання ОЗФ дещо відрізняється від прин­ципів руху камери: якщо ви­користання останнього часті­ше сприймається як кінемато­графічна реалізація фізичного руху, то застосування ОЗФ, скоріше, характеризує рух психологічний. Збільшення, виконане за допомогою ОЗФ, означає звичайно концентра­цію уваги на збільшуваному об’єкті — і навпаки. Ця межа, проте, досить тонка, і до вина­ходу ОЗФ наїзд-від’їзд камери успішно виконував функції, що перейшли пізніше до ОЗФ. Ще одна важлива властивість ОЗФ — можливість зміни ве­ликості з будь-якою довільно великою швидкістю, в той час як швидкість руху камери фі­зично обмежена інерцією важ­кої апаратури. Ця особливість ОЗФ дозволяє миттєво акцен­тувати увагу на психологічно істотних деталях. У відеоклі-пах швидкі наїзди і від’їзди ОЗФ допомагають жорсткіше ритмізувати зображення.

ПЛАН КІНЕМАТОГРАФІЧ­НИЙ [англ. Shot] — відносний масштаб зображення в кіно­кадрі. Плани кінематографіч­ні розрізняються за «великіс­тю». Існує шість видів плану щодо показу людини на екрані: 1. Дальній — людина на повний зріст і оточуюче її середовище, причому провідне значення має показ цього середовища. 2. За­гальний — людина на повний зріст. 3. Середній — людина по коліна. 4. Перший — людина до пояса. 5. Великий — голова людини. 6. Деталь. У процесі зйомки вибір плану здійсню­ється шляхом наближення або віддалення знімального апа­рата до об’єкта зйомки або при незмінній відстані між апара­том і об’єктом з використанням об’єктивів з різною фокусною відстанню. Для плавного пе­реходу на різні плани застосо­вується зйомка з руху (наїзд, від’їзд) або зйомка об’єктивом із змінною фокусною відстанню.

ПОЗИТИВ [від лат. Posit-ivus — позитивний] — плівка

із зображенням, яке одержу­ють за допомогою контактного або оптичного друку відповід­но на чорно-білу або кольорову плівку. Див. «Фільмокопія».

ПРАКСИНОСКОП [англ. Praxinoscope] — оптичний при­лад, запатентований Е. Рейно в 1877 році.

Прилад складався з відкри­того циліндра з висотою стінок близько 10 см. На внутрішньо­му боці циліндра розміщена смуга з 8 або 12 мініатюрами. У центрі циліндра розміщена дзеркальна призма, кількість сторін якої відповідає кількос­ті мініатюр. Внутрішній радіус призми складає половину ра­діуса циліндра. Таким чином кожна мініатюра відобража­ється у відповідній грані при­зми, при обертанні циліндра виникав анімаційний ефект плавного руху. Надалі прилад був удосконалений і дістав на­зву «Оптичний театр».

Проекція [від лат. Projectio — кидання вперед] — відтворення на екрані фільму за допомогою кінопроекційного апарата.

288

289

СІНЕМАТОГРАФ [фр.

Cinematographique] — застаріла назва кінематографа. Бере по­чаток від назви апарата «сіне­матограф», винайденого брата­ми Люм’єр.

СИНХРОНІЗАЦІЯ [від

грец. Synchronismos; англ. Lock; Synchronization] — об’єднання кіноплівки з фонограмою так, щоб артикуляція відповідала мові, що чується.

СТРИБКОВИЙ МЕХА­НІЗМ, — вузол стрічкопротяж-ного пристрою в кінознімаль­ному, кінопроекційному і кіно­копіювальному апараті. Забез­печує переривисте (стрибком) переміщення кіноплівки у фільмовому каналі з метою пе­ріодичної зміни кадрів у проце­сі зйомки, кінокопіювання або перегляд фільмів.

СЛАЙД — Див. «Діапози­тив».

СТЕДІКАМ [англ. Steady-come, від Steady — постійний, стійкий + Соте — стояти, три­матися] — спеціальне присто­сування, що кріпиться на поясі

кінооператора для стійкості кі­нокамери під час руху.

иСТЕРЕОСКОШЧНАКІНО-

ЗЙОМКА [від грец. Stereos — тілесний, твердий, об’ємний, просторовий + грец. Skopeo — дивлюся, розглядаю] — забез­печує отримання на кіноплівці зображення у вигляді стерео­пар (об’єкт знімають одночас­но з двох або декількох точок зору). Проектування такої кі­ноплівки на екран (з викорис­танням спеціальної апаратури) дозволяє глядачеві бачити зо­браження об’ємним.

СТРОБОСКОП [англ. Strobo­scope; від грец. Strobos — круж­ляння + Skopeo — дивлюся]

— прилад, що дозволяє бачити рухомий об’єкт нерухомим; міс­тить імпульсне джерело світла з регульованою частотою спала­хів і оптичний затвор. За допо­могою стробоскопа демонстру­ється стробоскопічний ефект

— сприйняття швидкої зміни зображень окремих моментів руху тіла як безперервного його руху. Перші досліди із стробос­копічним ефектом стали важ­ливим чинником на шляху до винаходу кінематографа.


КІНОТЕХНИКА Е-Л

ЕКРАН, КІНОЕКРАН

[від фр. Есгап — ширма; англ. Screen] — натягнута на раму тканина, покрита спеціаль­ною речовиною, на поверхню якої проектується зображен­ня. Екрани є приналежністю залу для глядачів у кінотеатрі, де відбувається демонстрація фільмів. Широкоформатні, широкоекранні фільми, сте­реофільми демонструються кожен на своєму виді екрана. Для панорамного кіно, напри­клад, робиться сильно зігну­тий екран великих розмірів (декілька сотень м2). У коло­вій кінопанорамі фільми про­ектуються на коловий екран з кутом огляду 360°. На надве­ликих екранах (із співвідно­шенням сторін 1.2,2) показу­ють широкоформатні фільми, а широкоекранні — на екра­нах із співвідношенням сторін від 1:1,66 до 1:2,35.

ІМАКС [англ. Imax] — зні­мально-проекційна система, розроблена для виготовлення фільмів з можливістю їх демон­страції на спеціальних великих екранах. В Імакс використову­ються спеціальні об’єктиви і кі­ноплівка, що має розмір кадру втричі більший, ніж у стандарт­них 30-міліметрових фільмах.

282

283

КАДРИК КІНЕМАТОГРА­ФІЧНИЙ [фр. Cadre; англ. Frame]

1. Окремий знімок на кіно­плівці;

2. Простір на знімальному майданчику, що потрапляє в ро­боче поле об’єктива кінокамери;

3. Сцена, епізод кінофіль­му, елемент кінематографічної мови (творець фільму «мис­лить кадрами»), складова час­тина розкадрування. Для кож­ного кадру (у значенні епізод) знімається декілька дублів.

КАШІ [від фр. Caher — хо­вати, затуляти] — непрозора заслінка у вигляді якої-небудь геометричної фігури (прямо­кутника, ромба, трикутника, овалу і т. п.).

КІНЕМАТОГРАФ [від грец. Kinema, p. в. Kinematos — рух + Grapho — пишу] — первісна назва апарата для знімання на кіноплівку рухомих об’єктів і для подальшого відтворення одержуваних знімків шляхом проектування їх на екран, а та­кож комплекс пристроїв і мето­дів, що забезпечують знімання і демонстрацію фільму. Термін «кінематограф» уперше з’явив­ся і став загальноприйнятим

у його французькому варіан­ті «сінематограф», що означає систему створення і показу фільмів, розроблену братами Люм’єр. Часто термін «кінема­тограф» використовують у зна­ченні «кіномистецтво».

КІНЕТОСКОП [грец. Кіп-etos — рухомий] — апарат для розглядання фотографічних знімків, що швидко змінюва­лися, при цьому створюється враження руху знятих об’єктів. Кінетоскоп — один з попере­дників кінематографа.

КІНОІНДУСТРІЯ — кіно як галузь виробництва, загаль­на назва всіх підприємств, ін­ших виробничих сил, задіяиих у створенні, просуванні і пока­зі фільмів.

КІНОКАМЕРА — див. «Кі­нознімальний апарат».

КІНОПЕРЕСУВКА — порта­тивна пересувна кінопроекцій­на установка для демонстрації в основному вузькоплівкових (16 мм) кінофільмів. У комп­лект кінопересувки звичайно входять: кінопроектор, звуко-відтворюючий пристрій, кіно­екран, іноді автономне джерело електроенергії.

КІНОПЛІВКА [англ.

Stock] — світлочутливий ма­теріал на прозорій еластичній основі, покритій шаром фотое­мульсії, що містить мікрокрис-тали (зерна) галогеніду срібла. Емульсивний шар кольорових плівок містить, крім того, ком­поненти, з яких при проявлен­ні утворюються фарбники. Кі­ноплівки бувають 70-, 35-, 16-, 1,5-, 2×8 і 8-міліметрові.

КІНОПРОЕКЦІЙНИЙ АПАРАТ, КІНОПРОЕКТОР [англ. Film Projector] — оптико-механічний апарат для проекту­вання фільмів на екран. Осно­вні елементи кінопроекційного апарата: стрічкопротяжний ме —

ханізм, що забезпечує рух філь­му, подаюча і приймаюча касе­ти, світлооптична система, а та­кож системи звуковідтворення і електроживлення.

КІНОЗНІМАЛЬНИЙ АПА­РАТ, КІНОКАМЕРА [кіно + лат. Camera — склепіння, кімната; англ. Motion Picture Camera] — оптико-механічний пристрій для кінозйомки. Основні час­тини кінознімального апарата: об’єктив і візирна система (ві­зир), приводний механізм і об­тюратор, механізм, стрибковий механізм. Розрізняють кіно­знімальні апарати для зйомки на 70-, 35-, 16-, 9,5-, 2×8- і 8-мм кіноплівку.

284

285

ЛІНЗА [нім. Linse, від лат. Lens — сочевиця] — в оптиці — прозоре тіло, обмежене опу­клими або увігнутими поверх­нями (одна з поверхонь може бути плоскою), що перетворює форму світлового пучка.

КІНОТЕХНИКА А-Д

АБЕРАЦІЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ [англ. Aberration від лат. Aberratio — ухилен­ня] — спотворення зображен­ня, викликані неідеальністю оптичної системи: зображен­ня не цілком виразне, неточно відповідає об’єкту або забарв­лене. Розрізняють геометрич­ну (сферична аберація, кома, астигматизм, кривизна поля зображення, дисторсія), хрома­тичну і дифракційну аберацію.

АНАМОРФОТ [англ. Апа-morphic Lens від грец. Anamor-phoo — перетворюю] — оптика, що стискає зображення по го­ризонталі, залишаючи прак­тично незмінною його верти­кальну складову. Застосову­ється в широкоекранному кіно для того, щоб було можливо на стандартній 35-міліметро-вій плівці розміщувати зобра­ження, що вдвічі перевищують за шириною звичайне. Анамор­фотна оптика буває двох видів: спеціальні анаморфотні об’єк­тиви і анаморфотні насадки,

що встановлюються при зні­манні перед звичайними об’єк­тивами. Анаморфотні насадки простіші і функціональніші, але створюють зображення нижчої якості. Аналогічні сис­теми використовуються при кі-нопроекції.

Анаморфотна оптика також дещо розтягує зображення по вертикалі, скорочуючи при цьо­му ширину міжкадрової межі з З до 0,6 мм, завдяки чому в ши­рокоекранному кіно досяга­ється більший, ніж у будь-яко­му іншому форматі, відсоток використання плівки під зо­браження. Іноді анаморфотна оптика застосовується у філь­мах звичайного або кашетова-ного форматів для створення оригінального образотворчого ефекту: при нормальному пере­гляді всі предмети виявляють­ся подовженими, а рух уздовж горизонтальної сторони кадру здається прискореним.

АНАСТИГМАТ [англ. Anas-tigmat — протилежне астигма­тизму від грец. An — негативна частинка і астигматизм] — най­більш довершений багатолін­зовий об’єктив, у якому скорек­товані астигматизм, кривизна поля зображення, кома, сфе­рична і хроматична аберація.

278

279

Дає оптичне зображення висо­кої якості. Застосовують голо­вним чином у фотографічних і кінознімальних апаратах.

АСТИГМАТИЗМ [від грец. А — негативний префікс + Stig-me — крапка] — спотворення зо­браження оптичною системою, пов’язане з тим, що заломлення (або віддзеркалення) променів у різних перетинах світлового пучка, що проходить, неодна­кове. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає не­різким. Кожна точка предмета зображається розмитим еліп­сом.

АФОКАЛЬНА СИСТЕМА [від грец. а — негативний пре­фікс + фокус] — оптична сис­тема, фокус якої (точка, в якій збираються паралельні проме­ні) знаходиться в нескінчен­ності. Афокальні системи за­стосовують для усунення абе­рацією оптичних систем.

БІОСКОП [Bioscope] — апа­рат для знімання і проекції фільмів, розроблений Максом та Емілем Складановськими в 1895 році в Німеччині.

БОБІНА [фр. Bobine — ко­тушка] — котушка, на яку на­мотується кіноплівка для за­рядки кінознімального або кінопроекційного апарата. Де­які кінокамери мають знімну касетну частину, куди помі­щається бобіна з кіноплівкою, що забезпечує швидку переза­рядку апарата під час зніман­ня. Бобіною називається також котушка для намотування маг­нітної плівки, що використову­ється в пристроях запису і від­творення звуку.

ВІДНОСНИЙ ОТВІР — від­ношення діаметра діючого отвору об’єктива до його фо­кусної відстані. Квадрат від­носного отвору визначає освіт­леність у площині зображення і часто називається геометрич­ною світлосилою об’єктива.

ВИТІСНЕННЯ [англ.

Wipe] — зміна одного монтаж­ного плану іншим, коли друге зображення, ніби всовуючись у кадр, поступово займає міс­це першого. Форма, напрям і швидкість витіснення бува­ють різні.

280

281

ДІАПОЗИТИВ [від грец. Dia — через + лат. Positivus — позитивний] — позитивне фо­тографічне зображення на світ­лочутливому шарі з прозорою підкладкою (склі або плівці) для розглядання на просвіт або проектування на екран. Виго­товляються у вигляді або окре­мих кадрів, або серії кадрів на одній плівці, об’єднаних за­гальною темою (у вигляді діа­фільмів).

ДІАПРОЕКТОР — оптико-механічний прилад для проек­тування на екран зображень на прозорій підкладці (діапозити­вів, діафільмів і т. п.).

ДІАФІЛЬМ — розташовані в певній послідовності позитив­ні фотографічні зображення на кіноплівці, звичайно об’єднані загальною тематикою.

ДІАФРАГМЕННЕ ЧИС­ЛО ОБ’ЄКТИВА — дорівнює відношенню задньої фокусної відстані об’єктива до діаметра його вхідної зіниці (тобто є величиною, зворотною віднос­ному отвору). Як і витримка, являє собою експозиційний параметр, що визначається при фотографічній зйомці.

ДИСТОРСІЯ [від лат. Disto-rsio — викривлення] — викрив­лення зображення в оптичних системах через нерівномірне збільшення предметів об’єкти­вом від його середини до країв. При цьому різкість зображення не порушується.

ДОЛБІ-СІСТЕМ [англ. Dolby System — названа на ім’я твор­ця — інженера Долбі] — система високоякісного стереозвуко­вого супроводу фільму вперше була використана в 1965 році.


КІНОПРОКАТ Т-Я

ТЕГЛАЙН [англ. Tegline від Teg — ярлик + Line — лінія] — рекламний слоган фільму, який звичайно пишеться на по­стерах або супутніх просуван­ню фільму товарах (наприклад футболках).

ТІЗЕР [англ. Tiesser — ко­роткий] — короткий трейлер, який звичайно випускається за декілька місяців до безпосе­реднього випуску фільму. Дає коротку інформацію про те, яким буде фільм, і привертає увагу публіки до нього. Тізери звичайно набагато коротші за трейлерії, які більше говорять глядачам про сюжет. Див. та­кож «Трейлер».

ТРЕЙЛЕР [англ. Trailer — йти позаду, прокладати шлях — рекламні ролики кінофіль­мів] — короткий кліп фільму, зроблений з рекламною метою. Трейлери завжди клеїли на кінці плівки фільму, що демон­струвався, і прокручували їх звичайно в перерві між сеанса­ми. Вперше трейлери застосу­вали в Нью-Йорку, і були вони просто мальованими застав­ками з титрами. Значна кіль­кість треилерів як і раніше ви­робляється в Нью-Йорку. Але

це тому, що там працює біль­шість компаній, що займають­ся випуском «комершиалс», що рекламують будь-які товари, і студії укладають з цими ком­паніями договори на постачан­ня необхідних треилерів.

Практика ця набула широ­кого розмаху. Дрібні підпри­ємства зникли, поступаючись місцем величезним рекламним агентствам, що діяли у спілці з підприємствамиіндустріїроз-ваги. Власні відділи треилерів збереглися лише на кіностуді­ях «Уолт Дісней продакшенс», «Уорнер Бразерс» і «Юнівер-сал», хоча останні дві компа­нії користуються і сторонніми послугами. Трейлерії стали важливим елементом кіно мар­кетингу, їх створюють промис­лові компанії, що спеціалізу­ються в розробці і виробництві складних треилерів. Трейлери демонструються в кінотеатрах за декілька місяців до прем’єри рекламованого фільму.

Трейлерії одного фільму ви­готовляються в кількох варіан­тах: для внутрішнього ринку, Європи, теле — і кіноверсії. Див. «Тізер».

274

275

УТРАЧЕНИЙ ФІЛЬМ

[англ. Lost Film] — до 1950 року фільми знімали на кіноплівку з нітратною (займистої) осно­вою. Нітроплівка дуже недов­говічна, і після 70-ти років збе-

рігання виникає безповоротна хімічна реакція — гідроліз, що приводить до руйнування осно­ви або займання плівки. Багато фільмів, знятих на нітроцелю­лозі, з метою пожежної безпеки були знищені.

ФІЛЬМОТЕКА [фільм + грец. Theke — сховище, ящик; англ. Stock Library] — устано­ва, що займається збиранням, зберіганням, технічною об­робкою кінофільмів, а також їх вивченням і популяризацією. У 1938 р. організувалася Між­народна федерація кіноархівів (FIAF), до завдання якої вхо­дить популяризація кращих творів світового кіно, міжна­родний обмін фільмів. Серед найбільших фільмотек: Гос-фільмофонд Росії, Французь­ка сінематека, Національна кінобібліотека Британського кіноінституту, Центральний фільмархів Польщі, Кинобі-бліотека музею сучасного мис­тецтва в США. У фільмотеках зберігаються художні, науко­во-популярні, документаль­ні і навчальні фільми. Багато фільмотек зберігають також фотографії, книги, журнали, сценарії, монтажні листи, ес­кізи декорацій, костюмів, кіно —

пресу та ін. Фільмотеки випус­кають довідники, каталоги, по­кажчики, періодичні бюлетені, тематичні збірки — результат фільмографічної праці із систе­матизації фондів та історії кіно. Важливу частину роботи філь­мотек складає упорядкування і відновлення старих стрічок. Фільмоматеріали піддаються регулярній технічній перевірці і реставрації, удосконалюєть­ся технологія методів обробки і профілактики плівки. Багато фільмотек мають у своєму роз­порядженні кінозали, де де­монструють стрічки минулих років. Фільмотеки влаштову­ють цикли лекцій і переглядів з історії кіно, ведуть популя­ризаторську роботу в тісному зв’язку з діяльністю кіноклубів та інших громадських органі­зацій. Див. «Міжнародна феде­рація кіноархівів».

ФІПРЕСИ [FIPRESSI] —

див. «Міжнародна федерація кінопреси».

276

277

ЦЕНЗУРА [від лат. Censu-ra] — державний нагляд за зміс­том творів, що випускаються. Здійснюється у вигляді попере­днього перегляду з подальшим

дозволом до виходу або заборо­ною. Подібна цензура у США іс­нує у вигляді обмежень, що на­кладаються самими гільдіями — так званий кодекс Хеііса. Див. також «Класифікація фільмів».


КІНОПРОКАТ Л-С

ЛІЦЕНЗІЯ [англ. License від лат. Licentia — право, дозвіл] — оформлена належним чином передача власником (напри­клад, власником кінофільму) обмеженого права на викорис­тання (на певний термін або на певну кількість копій) його твору.

МАЛТІПЛЕКС [англ. Mul­tiplex — складний, складений]

— сучасний кінотеатр з кілько­
ма комфортабельними залами,
оснащеними системами долбі.
Малтіплекси відрізняються
широким асортиментом філь­
мів і високою економічністю.
Зали мають загальне фойє, бу­
фети і єдину технологічну пет­
лю. Див. «Сінеплекс».

МАРКЕТИНГ [від англ. Ma­rket — ринок, збут] — пристосу­вання кінопродукції до ринку на основі вивчення споживчого попиту. Активний маркетинг

— низка заходів (включаючи
рекламу), що мають на меті під­
вищити попит на той або інший
фільм.

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОАРХІВІВ [фр. International Federation of Film Archives, Federation Inte­rnationale des Archives du Film FIAF] — Міжнародна федера­ція кіноархівів, ФІАФ створе­на в 1938 році в Парижі з ме­тою збереження фільмів як до­кументів, що мають художнє та історичне значення. Один з розділів ФІАФ включає без­коштовні електронні версії, що висвітлюють проблеми збе —

264

265

реження кінодокументів Jour­
nal of Film Preservation (з 1995
no 2003 pp.), віртуальний

«книжковий магазин», де мож­на оформити передплату, пе­релік журналів про кіно і теле­бачення у форматі PDF (понад 300 видань), а також платні електронні бази даних, зокре­ма по періодичних виданнях на тему кіно і телебачення на CD з анотаціями 300 тис. статей. Див. «Фільмотека».

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОКЛУБІВ [фр. International Federation of Film Societies — IFFS, Federation Internationale des Cine-clubs — FICC] — Міжнародна федера­ція кіноклубів, МФКК була створена в 1947 році в Парижі з метою сприяти співпраці між кіноклубами різних країн. Див. «Кіноклуби».

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОПРЕСИ [абр. FIPRESSI — фр. Federation Internationale de la Presse

Cinematographique] — Міжна­родна федерація кінопреси, ФІПРЕСИ. Створена в 1930 ро­ці в Парижі з метою пропаган­ди кіномистецтва, а також для захисту професійних інтересів кінематографістів. Генераль­на асамблея ФІПРЕСИ зна­ходиться в Італії. Президент (з 2005 року) — Андрій Плахов. ФІПРЕСИ часто вручає спеці­альні призи на міжнародних кінофестивалях.

МЕРЧАНДАЙЗИНГ [англ. Merchaintdizing] — частина ре­кламної кампанії, що включає випуск супутніх товарів з ло­готипами або образами, що ма­ють відношення до фільму, та їх продаж (авторучки, майки, бейсболки, канцелярські това­ри тощо).

МУЛЬТИПЛЕКС — див. «Малтіплекс».

МЕЙНСТРІМ [англ. Main­stream] — основний потік кіно-продукції.

НІКЕЛЬОДЕОН [англ.

Nickelodeon від Nickel — монета в п’ять центів + грец. Odeon — театр] — назва кінотеатрів, що з’явилися в Америці на по­чатку XX століття.

Перші десять років (1895— 1905), кінематограф провадив бродячий спосіб. Тобто егзи-бітор («exhibitor», людина, що демонструє фільми) їздив з набором картин по різних ра­йонах і показував свої фільми. Іноді це були спільні поїздки з «театром-водевілем», і тоді демонстрація фільмів поєдну­валася з різними естрадними номерами. Ремісничу систему підірвали два найважливіші нововведення.

По-перше, енергійні брати Майлз винайшли прокат. Вони зміркували, що егзибіторів можна спокусити брати біль­ше фільмів і частіше змінювати програму, якщо запропонувати не купувати фільми, а брати на якийсь час, усього за 20% їх ціни. Перший «exchange» — обмін­ний або прокатний пункт бра­тів Майлз відкрився в 1903 році у Сан-Франциско. Через чоти­ри роки таких пунктів було вже 150 по всій країні. Так було за­кладено ту могутню посеред-шщько-прокатну система, яка

зараз є одним з наріжних каме­нів американської кіноіндустрії.

І, по-друге, в 1905 році в Піт-сбурзі екзибіторьі, підбадьоре­ні можливостями, які пропо­нувало їм введення прокату, зважилися на нову форму по­казу. Розрахувавши, що тепер на демонстрації одержуваних порівняно дешево фільмів зна­чно менше шансів прогоріти, а можна і заробити, Джон Гарріс та його зять Гарі Девіс ризик­нули зняти порожній магазин і пристосувати його виключно для показу кінострічок. Щоб підкреслити дешевизну квит­ків і водночас респектабель­ність свого закладу, прикраше­ного театральними аксесуара­ми і забезпеченого піаніно для музичного супроводу сеансів, власники назвали його «Ніке-льодеоном». З цієї миті почався «нікельодеоновий» бум. Кіне­матограф вирвався з театру-водевілю на власні підприєм­ницькі простори.

Про цей період історії дуже цікаво розповів чудовий аме­риканський режисер і критик Пітер Богданович у фільмі «Ні-кельодеон» (1970).

НОВЕЛІЗАЦІЯ [від англ. Novel — роман] — створення лі­тературного твору за сюжетом

266

267

популярного фільму. Є одним з вторинних ринків кінопро-дукції.

«ОСКАР» [Oskar] — пре­стижна премія Американської кіноакадемії. Присуджується з 1927 року (назва «Оскар» — з 1931 p.). Являє собою позо-

лочену статуетку заввишки 32,5 см. Передбачені різні номі­нації премії — за кращу режи­суру, кращу чоловічу роль і т. д., але найголовніша — за кращий фільм, яку вручають його про­дюсеру. Отримання «Оскара» на 30—40% збільшує доходи від прокату фільму.

«ПАЛЬМОВА ГІЛКА» [фр. Palme d’Or] — головний приз Каннського міжнародного кі­нофестивалю. Найбільш пре­стижний приз після «Оскара».

П АРФУ МОВАНИЙ ФІЛЬМ [англ. Aroma-Rama] — система для додавання відчуття запа­ху, винайдена в США Чарльзом Веїссом, вперше була викорис­тана в документальному фільмі «Позаду великої стіни» (Вепі-nd the Great Wall, 1959). Під час демонстрації фільму в певний час системи кондиціонування наповнювали зал для глядачів східними ароматами. Експери­мент широкого розповсюджен­ня не дістав.

ПЕННІ АРКАДИ [англ. Pe­nny of Arcade] — попередники кінотеатрів. Будочки, що на­гадували автомати для прода­жу газованої води. Опустивши монету, глядач діставав мож­ливість подивитися в щілинку невеликий фільм або навіть цілу кінопрограму. У пенні ар­кадах використовувалися кі-нетоскопи Едісона, призначені для індивідуального перегля­ду невеликих за тривалістю фільмів.

ПОСТЕР [англ. Poster — афі­ша] — перша афіша була виго­товлена на замовлення братів Люм’єр перед першою публіч­ною демонстрацією сінемато­графа в паризькому «Гранд кафе» в грудні 1895 року. По­чинаючи з 1896 року афіші ви­готовлялися в друкарнях на за­мовлення кінодемонстраторів. З появою кінотеатрів їх влас­ники замовляли афіші в дру­карнях або у художників. З роз­витком системи кінопрокату на початку 10-х років XX ст. посте­рів до окремих фільмів почи­нають виготовляти виробничі і дистриб’юторські компанії.

ПРЕМ’ЄРА [від фр. Рге-тіега — перша; англ. Premiere] — перший публічний показ твору, якому передує звичайно могут­ня рекламна компанія, а сама прем’єра перетворюється в шоу за участю творців фільму, акто-рів-зірок, представників масме-діа, лідерів громадської думки.

ПРЕС КИТ [англ. Press — преса, англ. Kit — комплект] — матеріали про новий фільм, ви­готовлені студією виробником для використання на телеба­ченні і в пресі. Прес кит скла­дається із змонтованого блоку, до якого входять фрагменти

268

269

з фільму та інтерв’ю учасни­ків зйомки. Також на відеока­сеті записані окремо інтерв’ю, фрагменти з фільму, рекламні ролики. Крім відеокасети до комплекту прес кита входять фотографії з фільму і текстова інформація про його творців.

ПРИЙНЯТНЕ НАСИЛЬ­СТВО — термін, що означає пом’якшення ефекту від по­казу у фільмах жорстоких сцен. Наприклад, британське телебачення практикує показ так званого «прийнятного на­сильства» (лиходій сам падає у прірву, замість того, щоб за­гинути від кулі героя).

ПРОКАТНИК — див. «Дис­триб’ютор».

ПРОМОУШН [англ. Prom­otion — просування] — комп­лекс інформаційних, реклам­них та ін. заходів, що мають на меті підготувати сприятливі умови для створення фільму (його фінансування, залучен­ня зірок тощо), а згодом і мак­симально велику аудиторію глядачів фільму. Просуванням фільму займаються як кіно-виробники, так і прокатники та демонстратори.

РЕЙТИНГ [англ. Rati­ng] — оцінка фільмів за різни­ми ознаками, привласнення їм категорій, своєрідного знаку якості, класу.

За витратами на виробни­цтво: високо-, середньо — і низь-кобюджетні. Раніше в амери­канському кіно фільми ділили на клас А — продукція провід­них голлівудських студій-мей-джорів, що складають мейн-стрім — основний потік, і клас Б — малобюджетні, другорядні вироби, що демонстрували­ся в дешевих кінотеатрах або як доважок до фільму класу А. Сьогодні клас Б — фільми, що випускаються для відео і кабельної телемережі. Іно­ді зустрічається поняття клас Z — ще дешевші стрічки, які робляться дуже швидко і роз­раховані на певну категорію глядачів, наприклад, молодь.

За умовами виробництва: студійні, тобто випущені в сис­темі, як правило, великих гол­лівудських студій. Або Інді — відносно незалежні, оскільки співпрацюють на певних етапах з голлівудською системою, але формально не підкоряються їй, тому можуть проводити гнуч­кішу політику, частіше йти на ризик, експеримент.

Позастудійні: підпільні — андеграунд, паралельні, експе­риментальні — авангард.

За художнім рівнем, скоріше орієнтація на публіку, катего­рію глядачів: масова продук­ція та елітарне кіно (авторське, тобто коли особлива манера, почерк, стиль режисера часто переважують умовності жан­ру) або високохудожнє — арт-кіно — для підготовленого глядача. Див. «Віковий обмеж­увальний рейтинг».

РЕКЛАМНА КАМПАНІЯ ФІЛЬМУ [англ. Promotional Campaign] — комплекс реклам­них заходів широкого спектра (повідомлення в пресі, по радіо і телебаченню, демонстрація рекламних роликів і кліпів пе­ред сеансами і по телебаченню, розклеювання афіш, пристрій всіляких презентацій, шоу, скандалів, створення легенд і т. д., і т. п.) з метою максимальної популяризації рекламованого фільму. Рекламна кампанія фільму є складовою частиною промоушн — його просування на ринок. Часто витрати на ре­кламну кампанію в загальному бюджеті фільму перевищують витрати на створення самого фільму. Див. «Промоушн».

270

271

РЕКОНСТРУКЦІЯ ФІЛЬ­МУ [англ. Reconstructed Film] — фільми, які зазнали впливу цензури — для розши­рення аудиторії. «Реконстру­йовані фільми» не поліпшу­ються, а лише зазнають вида­лення або зміни деяких сцен, які явно говорять про орієнта­цію фільму-оригіналу (насиль­ство, секс, нагота, нецензурні вирази). Реконструкції можуть також зазнавати фільми, які виявилися більш або менш не­обхідної тривалості. Телефіль­ми перетворюються для показу на великому екрані, а кінофіль­ми — для показу по телебачен­ню. Іноді виготовляються дві версії (реконструкції) фільму для різних ринків прокату.

РЕЛІЗ [англ. Release — ви­пуск] — перший показ фільму в кінотеатрі, з цієї миті почина­ється широкий прокат.

РЕСТАВРАЦІЯ ФІЛЬМУ [англ. Film Restoration] — низка заходів, зроблених фахівцями фільмосховища для відновлен­ня і збереження фільму. Три­валий і дорогий процес пока-дрової реставрації зображення на кіноплівці (негатив або по­зитив) і звуку для подальшого перекладу фільму на цифрові або відеоносії, для подальшо­го зберігання. Іноді в процесі реставрації використовують реконструкцію — виготовлен­ню на комп’ютері кадрів, яких бракує у фільмі.

РЕТРОСПЕКТИВА [лат. Retro — зворотний, назад + Spectare — дивитися] — звер­нення до минулого — напри­клад, показ фільмів якого-не-будь періоду або присвячених якій-небудь темі.

ПАРТАЧ — так жартівливо в СРСР називали кіномеханіка в разі неякісної демонстрації фільмів.

ОПЕРАЦІЯ ПІДХОПЛЕН-НЯ — продаж пакету іншому кіновиробнику. Придбаваючи пакет, кіновиробник стає влас­ником прав на кінотвір, вклю­чаючи права прокату.

272

273

CIHEMATEKA [Cinemate-ka] — див. «Фільмотека».

СІНЕПЛЕКС [англ. Cinepl-ex] — кінозал або мережа кіно­залів, розміщених у торгових центрах. Найбільш широкого поширення сінеплекси набули в США. Див. «Малтіплекс».

СПОЙЛЕР [англ. Spoiler-буквально той, що псує] — ін­формація про фільм, яка, за за-

думом творців фільму, не пови­нна розкриватися до певного моменту. Інакше задоволення від кіно може бути зіпсоване. Типовим прикладом спойлера може бути інформація про кін­цівку фільму. Чи, наприклад, у детективі інформація про те, хто є вбивцею (якщо, за заду­мом автора, це повинно з’ясува­тися тільки в кінці).


КІНОПРОКАТ Е-К

«ЕММІ» [англ. Emmy] — пре­стижна американська премія за телевізійні фільми.

«ЗОЛОТИЙ ГЛОБУС»

[англ. Golden Globe Awards] — голлівудська кінопремія. З 1944 року щорічна премія Золо­тий глобус нагороджує фільми та кінематографістів у тринад­цяти номінаціях і є своєрідною генеральною репетицією перед участю церемонії «Оскара». Див. «Оскар».

258

259

ІНДИЧКА [англ. Turkey] — погано зроблені фільми, що за своїми художніми і профе­сійними показниками не до­тягують до стандартів «серед­нього кіно». Подібні фільми, як

правило, мають погані касові збори. Див. «Бомба».

ІКСЧЕНДЖ [англ. Exchan­ge — обмін] — прокатна конто­ра, що забезпечує кінофільма­ми тих, хто їх демонструє.

КІНОКЛУБ [англ. Film Club] — масова організація кі­ноглядачів і любителів кіно­мистецтва. Кіноклуби фінан­суються за рахунок членських внесків. Діяльність кіноклубів полягає в організації кінопере-глядів, лекцій, дискусій. Пер­ший кіноклуб «Друзі сьомого мистецтва» виник у Франції в 1920 р. за ініціативою фран­цузького кінокритика Р. Ка-нудо, потім під назвою «Сіне-клуб» був створений К. режи­сером Л. Деллюком.

У 20-і pp. кіноклуби об’єд­нували навколо себе головним чином людей мистецтва. З по­явою звукового кіно (кінець 20-х pp.) склався новий тип кіноклубів для роботи з масо­вим глядачем. Виникали вони крім Франції і в інших країнах під різними назвами: «Фільм фройнде» в Німеччині, «Фільм-ліга» в Нідерландах, «Філм арт гілд» у США і т. д. У багатьох великих містах ентузіасти кіно почали відкривати спеціальні кінозали, де демонструвалися кращі фільми світового кіно­мистецтва. Особливо розвину­лася мережа кіноклубів після Другої світової війни. З’явилася безліч спеціальних кіноклубів: студентські, шкільні, дитячі,

вчительські і т. д. Виникла не­обхідність координації роботи кіноклубів. У зв’язку з цим були створені спочатку національ­ні федерації, а в 1947 р. Між­народна федерація кіноклубів (МФКК). До її складу входить понад ЗО країн. Національні федерації великих країн об’єд­нують сотні кіноклубів кожна. Див. «Міжнародна федерація кіноклубів».

КІНОРИНОК [англ. Film-Market]

1. Загальна назва всієї сфери
продажів кінопродукції;

2. Регулярні спеціалізовані
ярмарки з розповсюдження кі­
нофільмів, де після переглядів
кіновиробники можуть переда­
вати права на показ прокатни­
кам і демонстраторам.

КІНОФЕСТИВАЛЬ [англ. Film-Festival] — огляд, творче змагання творів кіномисте­цтва — художніх, хронікально-документальних, науково-по­пулярних, навчальних, спор­тивних, мультиплікаційних, телевізійних. Проводяться як міжнародні кінофестивалі, так і національні та регіональні.

КІНОФІКАЦІЯ — у радян­ський період система заходів,

260

261

спрямованих на розвиток кі­номережі (будівництво кіно­театрів і створення пересувних кіноустановок) для обслугову­вання населення. Нині з роз­витком відеотехніки під кіно­фікацією слід розуміти розпо­всюдження кінематографічних засобів з навчальною, виробни­чо-технічною, дослідницькою, рекламною та іншою метою.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЛЬ­МІВ — офіційна класифікація фільмів, що визначає можли­вість їх демонстрації для ди­тячої та підліткової аудиторії. У США систему рейтингів було введено в 1968 р. і зараз вона включає такі рейтинги: G (General) — для будь-якої аудиторії; PG (Parental Guidan­ce) — діти допускаються на роз­суд батьків; PG-13 — для дітей до 13 років потрібен особливий дозвіл батьків; R (Restricted) — діти до 17 років допускаються тільки у супроводі дорослих; Хабо NC-17 (No Children)-діти до 17 років не допускають­ся. Різниця між останніми дво­ма рейтингами полягає в тому, що рейтинг X привласнюється відверто порнографічним філь­мам, що демонструються в спе­ціальних кінотеатрах. Систе­ма рейтингів, запроваджена

у Великобританії, дещо від­різняється від американської: U (Universal) — для будь-якої аудиторії; PG — діти допуска­ються у супроводі батьків; 12, 15 і 18 — діти до вказаного віку не допускаються; 18R — діти до 18 років не допускаються (для порнографічних фільмів у спе­ціальних кінотеатрах). У США отримання рейтингу не є фор­мально обов’язковим для філь­му, але відсутність рейтингу сильно обмежує вірогідність замовлення картини кіно­театрами. У Великобританії фільм без рейтингу може бути показаний у кінотеатрах лише за рішенням органів місцевої влади, що фактично зводиться до заборони на прокат картин, що не отримали рейтингу. Вка­зані рейтинги розповсюджу­ються також на прокат і продаж відеокасет.

КЛІРЕНС [англ. Clearance] — термін, протягом якого фільм може демонструватися тільки в даному кінотеатрі. На початку століття У. Ходкінсон, керів­ник кінокомпанії «Парамаунт», установив чітку прокатну сис­тему. Всі кінотеатри, що стали клієнтами «Парамаунту», були поділені на п’ять категорій: пер­ший екран (великі кінотеатри

в центрі, на жвавих місцях), які одержували нові фільми відра­зу; другий екран — кінотеатри трохи менші, в житлових райо­нах, куди фільми надходили пізніше, і так далі. Щоб захис­тити клієнтів від одночасного показу одного і того ж фільму в сусідніх кінотеатрах, Ходкін­сон увів «кліренс». Від Ходкін-сона бере свій початок і «блок-букінг» — продаж права на по­каз усіх фільмів без винятку, що прокатувалися «Парамаун-том». Див. «Блок-букінг».

КОДЕКС ХЕЙСА [англ. Hays Code] — система самоцензури, запроваджена голлівудськи-ми студіями, що регулювала зміст американських фільмів з 1934 по 1968 pp. Кодекс був розроблений Організацією американських кінопродюсе-рів і прокатників на чолі з Уїл-лом X. Хейсом у 1930 р. і вве­дений у дію 1 липня 1934 p.. Причиною його ухвалення стала низка гучних скандалів, пов’язаних з приватним жит­тям голлівудських знаменитос­тей, і численні вимоги про вве­дення цензури в кіно. Кодекс містив конкретні заборони: на вказівку методів скоєння зло­чинів, на висміювання святості шлюбу, на зображення христи-

янських священнослужителів у поганому світлі, на включен­ня у фільми сексуальних сцен, поз і жестів, на вживання на­віть м’яких богохульственних виразів, на сексуальні стосун­ки між представниками чорної та білої раси тощо.

Згідно з цим кодексом, у гол­лівудських фільмах не допус­калися критика яких-небудь релігійних переконань, показ хірургічних операцій, уживан­ня наркотиків, пияцтва, а та­кож жорстокості щодо дітей чи тварин. Використання лайок, навіть не грубих, теж заборо­нялося. Не можна було показу­вати деталі пограбувань і актів насильства, щоб не заохочувати до порушень законності, а зло­чинцям не дозволялося вбива­ти поліцейських, хоча їх самих можна було вбивати залюбки. Суворі обмеження наклада­лися на все, що було пов’язано із сексом. Голі актори на екра­ні, показ одностатевих або міжрасових любовних зв’язків і навіть пристрасні поцілунки категорично заборонялися.

Всі фільми, що виходили в американський прокат, по­винні були дістати схвалення «офісу Хейса», як називали ад­міністрацію, що стежила за ви­конанням кодексу. До контр-

262

263

актів кінозірок були включе­ні пункти про право студій звільняти їх за скандальну поведінку у приватному жит­ті. Так, актриса І. Бергман, що кинула чоловіка заради італій­ського режисера Р. Росселліні, упродовж семи років була по­збавлена можливості працю­вати в Голлівуді. Деякі режи­сери — А. Хічкок, П. Стерджес,

О. Премінджер — знаходили різні способи обходити кодекс Хейса, а соціальні зміни в сус­пільстві поступово приводили до його неофіційного пом’як­шення, хоча офіційно він був переглянутий лише в 1966 р. Двома роками пізніше кодекс був скасований, і йому на зміну прийшла система вікових об­межувальних рейтингів.


КІНОПРОКАТ А-Д

АДВЕРТАЙЗІНГ [англ. Adv­ertising — рекламування] — роз­міщення рекламної продукції фільму у фойє кінотеатрів.

АМЕРИКАНСЬКА АСО­ЦІАЦІЯ КІНО — централь­на організація американської кінопромисловості, що відає питаннями виробництва і про­кату фільмів. її основна функ­ція — захист інтересів великих і дрібних кінофірм, що вхо­дять в неї (близько 100), екс­порт та імпорт фільмів, участь у міжнародних кінофестива­лях тощо. Вона здійснює також контроль за дотриманням сис­теми обмежень, т. зв. рейтин­гу ААК. Асоціація має бюро в 38 країнах (прибуток від про­кату американських фільмів за кордоном складає більше по­ловини загального прибутку). Створена в 1921 р. як Асоціація кінопродюсерів і кінопрокат­ників Америки, сучасна назва з 1946.

АМЕРИКАНСЬКА КІНО-АКАДЕМІЯ [англ. Academy

of Motion Picture Arts and Sci­ences] — громадська організа­ція, заснована в 1927 p., метою якої проголошувалося: підви­щення художнього, культур­ного і технічного рівня кіно США. У 1997 р. налічувала по­над 5000 членів. Складається з 13 різних секцій — творчих і технічних кіноспеціальностей (акторів, режисерів, продюсерів, костюмерів, монтажерів тощо). З 1929 р. щорічно присуджує приз кіноакадемії, відомий як премія «Оскар». Президентами кіноакадемії в різні роки були такі видатні кінодіячі, як Фер-бенкс (1-й президент), Девіс, Ка-пратаін.

АНТИТРЕСТОВЕ ЗАКО-НАДАВСТВО — посилило заходи щодо кінематографа наприкінці 40-х років. Верхо­вний суд США підтримав рі­шення одного із судів нижчої інстанції, підтвердивши іс­нування «двох змов», спрямо­ваних на встановлення моно­польних цін, — горизонтальної між великими голлівудськими кіномонополіями і вертикаль­ної між кожним прокатником-відповідачем і його клієнтами. У результаті була оголошена протизаконною практика про­кату фільмів «блоками», коли

великі компанії змушували власників кінотеатрів брати декілька невдалих картин ра­зом з тією, яка їм справді була потрібна, і, що для нас най­більш важливо, кіномонополії змушені були протягом 1948— 1952 років продати мережі кі —

нотеатрів, що належали їм, зберігши за собою лише права виробничо-прокатних органі­зацій, що в якійсь — дуже від­носній — мірі відновило роль механізмів вільної конку­ренції саме в той період. Див. «Блок-букінг».

252

253

БЛОК-БУКШГ [англ. Block-Booking] — продаж некасо-вих фільмів у навантаження до касових (тобто «у блоці» або «у комплекті»), що нав’язу­ється суперстудіями кінотеа­трам. Був частково блокований у 40-х роках застосуванням за­кону про антимонопольну ді­яльність. На початку століття У. Ходкінсон, керівник кіно­компанії «Парамаунт», уста­новив чітку прокатну систему «блок-букінг» — продаж права на показ усіх фільмів без винят­ку, що прокатувалися «Парама-унтом». Система блок-букінг на початку століття сприятливо позначилася на розвитку про­кату, оскільки дозволяла влас­никам кінотеатрів не викупля­ти фільми, а брати їх у тимча­сове користування і тим самим не завищувати ціни на квитки.

Але з часом подібна центра­лізація виробництво — прокат сприяла появі кіномонополій, що природно не могло позитив­но впливати на розвиток кіне­матографа. Власники незалеж­них кінотеатрів як «наванта­ження» до фільмів Грети Гарбо, Гері Купера або Сесіль де Міля змушені були брати також вісім або дев’ять фільмів класу «Б» і «В». Фільм з відомим актором

називали «паровоз» — він тяг­нув за собою на екран незалеж­ного кінотеатру цілу низку «ва­гонів» з товаром не найкращої якості. З травня 1948 року Вер­ховний суд, після тридцятиріч­ної судової тяганини власни­ків провінційних кінотеатрів і монополістичних кінотрестів, ухвалив рішення, за яким було суворо заборонено систему бу-кінгу блоку.

Тепер студіям уже не бу­ло сенсу ставити щорічно по 50 картин, оскільки в умо­вах вільної конкуренції лише десять чи п’ятнадцять картин мали шанс потрапити на екран. Катастрофа полягала в тому, що виробництво дешевих філь­мів класу «Б» і «В» стало не­рентабельним, бо жоден кіно­театр не хотів їх демонструва­ти. При створенні меншої кіль­кості фільмів уже не було сенсу тримати численний адміністра­тивний, технічний і творчий персонал. На всіх кіностудіях почалися скорочення, причому загроза втратити роботу нави­сла в першу чергу над письмен­никами та акторами. За десять років кількість акторів, що пе­ребували у штаті, зменшилася більш ніж наполовину, в 1946 році їх було 742, а в 1956-му — вже тільки 229. У цей же са-

мий час кількість зайнятих на штатній роботі техніків змен­шилася з 24 до 13 тисяч.

Великі кінозірки, в яких кінокомпанії були особливо зацікавлені, почали відмовля­тися від численних контрак­тів. Акторам стало зручніше пов’язувати себе з тією фір­мою, яка давала кращі умови і ангажувала їх на один фільм. Кількість картин постійно зменшувалася, зате зростало прагнення дістати для участі в них знаменитостей. Кожен новий фільм прагнули при­красити іменами найбільш популярних кінозірок. У свою чергу кіностудії відмовилися від довгострокового плануван­ня, ліквідували «школи май­бутніх зірок» — очікування, поки народиться нова зірка, обходилося тепер дуже доро­го. Раніше для випробування творчих можливостей «кан­дидаток у зірки» були картини класу «Б». Нині експерименти з молодим поповненням про­водити стало ніде.

З міркувань економіки май­же всюди були ліквідовані та­кож і сценарні відділи. Раніше студії купували теми або ж го­тові літературні твори, які були виробничим резервом, розрахо­ваним на декілька років напе-

ред. Нині це стало непотрібним і ризикованим. Шанси пробити­ся на екран мають тільки відомі автори й відомі твори. За бест­селер і за театральний бойовик доводиться платити незрівнян­но дорожче. Але цей спосіб мож­на було застосувати тільки в одному випадку — автор тексту сам по собі повинен бути знаме­нитою «фірмою», інакше ризик виявиться невиправданим.

Такі були наслідки пам’ят­ного рішення Верховного суду. Наслідки, які знайшли від­дзеркалення в новій організа­ційній та економічній структу­рі виробництва 60—70-х років, названої «Новим Голлівудом». Див. «Антитрестове законодав­ство», «Новий Голлівуд».

БОКС-ОФЇС [англ. Box Of­fice — квиткова каса, касові збори]

1. Кабіна в театрі або іншому
місці розваги, де продаються
вхідні квитки;

2. Валовий збір з проданих
квитків до розважальних за­
кладів;

3. Потенційний показник:
«Цей фільм матиме хороші ка­
сові збори»;

4. Рейтингові таблиці касо­
вих акторів, режисерів, продю­
серів.

254

L Оэ

БОМБА [англ. Bomb] — не­дооцінені фільми, які провали­лися в прокаті, дістали погану пресу і не зібрали очікуваних касових зборів (див. «Індич­ка»). Протилежність бомбі — блокбастер. Див. «Блокбастер».

БУКЕР [англ. Booker] — фа­хівець кінотеатру, який займа­ється плануванням кінорепер-туару. Особливістю роботи є знання специфіки кінопрокату і смаків публіки.

ВІКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬ­НИЙ РЕЙТИНГ — див. «Кла­сифікація фільмів».

ВТОРИННІ РИНКИ — поле отримання додаткових доходів від розповсюдження кінокар­тини після кінопрокату (осно —

вного ринку), включає телеба­чення, тиражування на відеока­сетах, CD-ROMax, новелізацію (книжкове видання сюжету), використання сюжетів у комік­сах, комп’ютерних іграх, рекла­мі, друк атрибутики і зображен­ня персонажів на побутовій про­дукції (майках, ручках тощо).

256

257

ДИСТРИБ’ЮТОР [англ. Distributor — розподільник, прокатник] — дистриб’ютори — власники ліцензії на прокат кінотворів — важлива ланка просування кінокартин від ви­робника (студій) до споживача (кінотеатрів, телемереж, віде-оринків тощо). Дистриб’ютор займається також рекламою фільму (в обумовлених про­порціях з власником фільму). Прибуток від прокату ділиться з кіновиробником на підставі договорів.

ДРАЙВІН [англ. Drive-in-«заїжджай усередину» — кіно­театри для автомобілістів] — кі-нопаркінги з’явилися на півдні і на заході США, тобто всюди, де цьому сприяють кліматичні умови. Вони являють собою ве­личезний майданчик, на якому

машини ставляться так, щоб, сидячи в них, було зручно ба­чити те, що відбувається на гі­гантському екрані. В автомобілі встановлюється репродуктор, а якщо на вулиці холодно — елек­тричний рефлектор. У великих кінопаркінгах на 500 і більше машин встановлюються два або три екрани. Дітей можна доручити кваліфікованій вихо­вательці, яка опікуватиметься ними у спеціально обладнаному залі з іграшками. Тут же діє рес­торан, з якого в машини прино­сять гарячі страви. Якщо фільм викликає нудьгу, можна ви­мкнути репродуктор, щоб звук не заважав розмовляти і вечеря­ти. Кінопаркінги створюють об­становку, що найбільш нагадує домашні умови, де від глядача не вимагається ніяких зусиль. Ця обстановка має всі переваги клубу і ресторану.


КІНОВИРОБНИЦТВО — Т-Я

«ТЕХНІКОЛОР» [Technic­olor] — колір, одержаний за до­помогою фільтрів, був досить неприродним, до того ж зо­браження часто виходило роз­пливчастим. У 1917 році Г. Кал-мус застосував так званий «Техніколор», при якому чор­но-білі знімки забарвлювалися в червоний і зелений кольори, а потім скріплялися в єдину стрічку, що дозволяло одержа­ти потрібну колірну гамму. Та­кий метод застосовувався в ба­гатьох класичних німих філь­мах, зокрема в картині «Чор­ний пірат» (1926). Але Калмуса все ще не задовольняла якість кольору, і він розробив нову технологію, за якою червоний і зелений кольори переносили­ся на третій знімок, що містив відтепер всю колірну і візуаль­ну інформацію, необхідну для відтворення оригінального зо­браження.

Першою картиною, знятою за допомогою цього нового ме­тоду трибарвного «Техніколо-ра», став діснеївський фільм «Квіти і дерева» (1932), а в ху­дожньому кінематографі цей процес був уперше випробу­ваний через три роки у фільмі «Бекі Шарп». Проте система «Техніколор» не тільки спожи —

вала втричі більше плівки, ніж звичайний чорно-білий фільм, але й потребувала спеціально переробленої під неї кінокаме­ри, що випускалася лише фір­мою Калмуса. Тому в 1930— 1940 роки «Техніколор» за­стосовувався тільки в дорогих картинах, таких, як «Чарівник з Оз» і «Віднесені вітром».

На початку 1940-х років був створений новий різновид «Техніколора», так звана систе­ма «Тріпек», що об’єднала три кольорові стрічки в єдине ціле, після чого плівку можна було використовувати в звичайній кінокамері. У найближче де­сятиліття багато фірм почали випускати дешевші версії по­дібної багатошарової системи, і «Техніколор» утратив своє домінуюче становище в Голлі­вуді. Сучасні системи «Тріпек» мають набагато більшу світло­чутливість, що дозволяє одер­жувати куди чіткіше і яскраві­ше кольорове зображення, ніж раніше.

ТИТРИ [фр. Titre, від лат. Ті-tulus — напис] — усі текстові ма­теріали (що відтворюються лі­терами), включені в кінофільм: пролог і епілог, список творців картини, виконавців ролей, усіх, хто брав участь у ство —

244

245

ренні кінокартини, а також по­яснювальні написи і технічна інформація. Титри із списком творців фільму і виконавців ролей відтворюються на почат­ку або в кінці фільму.

ТОНАТЕЛЬЄ, ТОНСТУ­
ДІЯ [англ. Sound Studio] — зву-
коізольоване приміщення

на кіностудії або телецентрі, в якому проводиться озвучу­вання фільму або перезапис фонограм фільму. У тонате­лье є екран для проектування озвучуваного фільму, мікро­фони, пюпітри і пульти для ви­конавців, а також пульт звуко­оператора, який іноді встанов­люється в особливому примі­щенні — мікшернііі. Тонателье для мовного, шумового або му­зичного озвучування фільму мають різні акустичні характе­ристики і різний об’єм. На не­великих кіностудіях звичайно є одне універсальне тонателье, акустичні характеристики яко-

го можна видозмінити залежно від виду озвучування.

ТРЕВЕЛІНГ [Travelling] — зйомка з руху. Камера рухома. Встановлюється на колесах, рейках, автомобілях.

1. Наїзд: поступове набли­ження до об’єкта.

2. Від’їзд: поступове вида­лення від об’єкта.

3. Бічний тревелінг: супро­від справа наліво або зліва на­право рухомого об’єкта.

4. Вертикальний тревелінг: переміщення від низу до верху або зверху вниз по вертикаль­ній осі.

5. Супроводжуючий треве­лінг: камера супроводжує рухи персонажа, слідуючи за ним або заїжджаючи наперед нього.

6. Суб’єктивний тревелінг: камера ніби зливається з ба­ченням рухомого суб’єкта.

7. Оптичний тревелінг
(ефект зйомки з руху): Див.
Zoom (наїзд).

УТІКАЮЧЕ ВИРОБНИ­ЦТВО [англ. Runaway Prod­uction] — фільми, які виро­бляються поза Голлівудом для економії засобів на вироб­ництво. Деякі компанії вва­жають за краще знімати філь­ми (частково або повністю)

в невеликих американських містах (наприклад Пітсбург) або Свропі. Відомі приклади, коли голлівудські студії орен­дували виробничі потужності в Росії. Перший приклад цього типу продукції — фільм «From the Manger to the Cross», випу­щений у 1912 році.

246

247

ФАНДРАЙЗИНГ [англ. Fi-ndrising] — пошук фінансового забезпечення проекту.

ФІЛЬМОКОПІЯ [англ. Film Print] — позитивна копія кі­нофільму, призначена для де­монстрації в кінотеатрах. Див. «Позитив».

ФЛЕПІБЕК [англ. Flashback, від Flash — спалах + Back — на­зад] — епізод(и) фільму, зміст якого-(их) пов’язаний з поді­ями, що передують йому (їм), повернення до минулого, ре­троспекція. Такий епізод часто є важливим елементом фільму (наприклад, епізод, що відтво­рює скоєння злочину), служить для підкреслення мотивації вчинків героїв. Прийом флеш-беку характерний для фільмів «Громадянин Кейн» О. Уеллса, «Хіросіма, моя любов» А. Рене, «Расемон» А. Куросаві.

Так кінематографісти нази­вають прийом, коли режисер обриває дію, щоб показати по­дії, що відбувалися в минулому, але пов’язані із сьогоденням, зумовили його.

ФЛЕПІФОРВАРД [англ.

Flash-Forward — забігання впе­ред, від Flash — спалах + Forward

уперед] — прийом, протилежний флешбеку, епізод фільму, який переносить дію в майбутнє, пе­редбачає події. Застосовується звичайно у фантастичному кіно.

ФОНОТЕКА [від грец. Pho­ne — звук + Theke — сховище] — сховище фонограм. На кіносту­діях художніх фільмів у фоно-тецізберігаються записи різних природних шумів — вітру, дощу, грому, морського прибою, голо­сів тварин і птахів, виробничих шумів. У фонотеках кіностудій хронікально-документальних і науково-популярних фільмів містяться в основному музичні записи, що використовують­ся при звуковому оформленні фільмів. Фонотека видає тіль­ки копії фонограм (оригінали не видаються). Після закін­чення зйомок фільму всі запи­си, що виконані в процесі його виробництва і являють інтерес для подальшого використання, здаються до фонотеки.

ФРОНТПРОЕКЦІЇ МЕТОД [англ. Front Projection — пере­дня проекція] — метод комбі­нованої кінозйомки, при яко­му зйомка реальних об’єктів робиться на тлі зображення, що проектується на відобража­ючий екран.

ХЛОПАВКА [англ. Clap­per] — невелика дошка, що міс­тить інформацію про фільм. На ній звичайно написано ро­бочу назву фільму, імена ре­жисера і головного оператора, номер сцени і дубля, дата і час. Звичайно її показують на по­чатку кожного дубля. Зверху нумератора прикріплена руко­ятка, якою «хлопають» для за-

безпечення синхронізації аудіо і відео.

ХУДОЖНИК ФІЛЬМУ [англ. Art Director] — автор об­разотворчо-декоративного рі­шення фільму або телепереда­чі. Під керівництвом режисера працюють: художник-поста-новник, художники костюму, гриму, реквізиту, художник комбінованих зйомок та ін.

248

249

ЦЕЙТРАФЕРНА КІНО­ЗЙОМКА [від нім. Zeit — час + Raffen — підбирати; англ. Time-lapse Cinematography] — пере­ривиста кінозйомка одиноч­ними кадрами з рівними, на­перед заданими інтервалами

часу. Пуск кінознімальної апа­ратури або включення освіт­лювальних приладів здійсню­ється пристроєм, що зветься цейтрафер. Застосовується для зйомки повільних проце­сів (наприклад, розпускання квітки).

оригінальних сценаріїв. З цією

ЧИТЧИК [від англ. Reader— метою читчики проглядають

читач] — співробітник агент — (прочитують) величезну кіль-

ства або студії, що професійно кість нових видань, періодику,

займається пошуком ідей або повідомлення в Інтернеті.

250

251